Видатний український архітектор, художник-графік та декоратор, мистецтвознавець, автор державного герба й банкнот Української Народної Республіки народився 12 січня 1873 року в селі Ворожбі сучасної Сумської області.
Батько Василя Кричевського, Григорій, був сільським фельдшером. Майбутній митець здобув технічну освіту в залізнично-технічному училищі міста Харкова. Згодом отримав художню й архітектурну освіти, працюючи під керівництвом архітекторів Сергія Загоскіна та Олексія Бекетова.
Як архітектор Василь Кричевський відзначився створенням не лише певних споруд, а й архітектурним стилем, який він сам назвав українським. Найвизначнішою пам’яткою українського стилю є будинок Полтавського губернського земства. Нині в цій будівлі діє Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
З-поміж багатьох архітектурних проєктів митця варто згадати будинок Івана Щітківського в Києві (знесений), будинок Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (нині – Музей мистецької родини Кричевських; збудований також в українському стилі) та меморіальний музей (і пам’ятник у ньому) на території Шевченківського національного заповідника в Каневі.
Важливою була й діяльність Василя Кричевського в українському театрі та кіно. Ще 1907 року він оформлював вистави для театру Миколи Садовського. 1925-го працював консультантом та оформлювачем фільму «Тарас Шевченко», а 1926-го оформив два історичні фільми «Микола Джеря» і «Тарас Трясило». Наступного року Василь Кричевський взяв участь у оформленні восьми фільмів ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління), один із яких – відомий український фільм Олександра Довженка «Звенигора». Василя Кричевського запрошували оформлювати фільми протягом кінця 1920-х – 1930-х років, він став оператором фільму «Шлях вільний», що з’явився 1932 року.
Василь Кричевський графічно оформив значну кількість книг. Це, зокрема, «Історія України», «Ілюстрована історія України», «Культурно-національний рух на Україні в XVI–XVII століттях» Михайла Грушевського, «Краса і сила» Володимира Винниченка, чотиритомна «Антологія української поезії» та багато інших.
У листопаді 1917 року Василь Кричевський став одним із засновників Української академії мистецтв та одним із її професорів, очолив майстерню народного мистецтва, орнаменту й архітектури. А 1918-го на прохання Михайла Грушевського митець розробив проєкт державного герба УНР, державну печатку та взяв участь у оформленні банкнот. Так разом із Георгієм Нарбутом Василь Кричевський став одним із творців державної символіки періоду Української революції 1917–1921 років.
Друкарський відбиток затвердженого проєкту малого державного герба УНР. Автор – Василь Кричевський. Національний музей історії України
Банкнота номіналом 2 гривні, розроблена Василем Кричевським. Національний музей історії України
У колекції Національного музею історії України зберігається друкарський відбиток затвердженого проєкту малого державного герба УНР авторства Василя Кричевського, а також банкнота номіналом 2 гривні, розроблена художником 1918 року.
Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України
