7 січня 1853 року в місті Миколаєві народився Микола Миколайович Аркас – український громадський діяч, композитор, меценат, історик-аматор. Він мав українсько-грецьке походження, був сином високопоставленого військового і представниці давнього українського козацько-старшинського роду.
Микола Аркас отримав середню освіту в Санкт-Петербурзі та Одесі. Вивчав право, проте під час вступу до Новоросійського університету в Одесі обрав природознавче відділення фізико-математичного факультету. Після закінчення університетських студій Микола Аркас служив у морському відомстві у Миколаєві, був почесним мировим суддею Херсонської округи. Закінчив державну службу в чині статського радника.
Поза державною службою Микола Миколайович цікавився українською культурою, зокрема фольклором, навчався музиці у композитора Петра Ніщинського. Результатом його захоплення музикою стала перша опера за сюжетом твору Тараса Шевченка – «Катерина». У 1899 році її поставила трупа Марка Кропивницького, з яким автор був знайомий з юності. Опера мала значний успіх. Окрім цього, у творчій спадщині Миколи Аркаса є дві збірки обробок українських народних пісень, романси, поезії, поема про Пилипа Орлика.
Поза тим, Миколу Аркаса знали як мецената – його коштом збудували школи в селах Богданівці та Христофорівці, де він мав маєтки. Також він фінансово підтримував видання журналу «Київська старовина». 1907 року Микола Аркас заснував товариство «Просвіта» у Миколаєві. Ще він брав участь у діяльності Миколаївського товариства аматорів природи, а в його маєтку була велика бібліотека.
Головним твором Миколи Аркаса стала науково-популярна «Історія України-Русі» із картами та численними ілюстраціями. Один із примірників нині зберігається в бібліотеці Національного музею історії України. Книга, яку автор писав для свого сина й видав власним коштом, вийшла друком у Санкт-Петербурзі у 1908 році та мала величезний успіх. У колах української інтелігенції книга спричинила активну полеміку. Зокрема, її жорстко розкритикував Михайло Грушевський, який серед іншого написав науково-популярну «Ілюстровану історію України». А меценат та громадський діяч Євген Чикаленко схвально відгукнувся про цю працю. На його думку, завдяки легкому викладу подій української історії, книга Миколи Аркаса почала виконувати роль підручника.
«Історія України-Русі» Миколи Аркаса
На початку 20 століття «Історія України-Русі», видана «кулішівкою» (український правопис, розроблений Пантелеймоном Кулішем), виглядала революційно. Історичний виклад у ній починався зі скіфо-сарматського періоду, а закінчувався 1905 роком. Автор концентрувався на перипетіях політичної історії, проте намагався доповнити виклад історією господарства, соціальних станів, культури. Значну роль у виданні посідають ілюстративні матеріали, частиною праці є генеалогічні схеми та мапи.
Прикметно, що в, здавалося б, стислій праці Микола Миколайович приділив чимало уваги князівським родам в українській історії. Це дещо нетипово для часів, коли панували народницькі настрої. Із симпатією автор ставився до тих українських військових діячів, що проявили себе як державники – зокрема, до Івана Виговського та Петра Дорошенка. Історія 19 століття подана у цій книзі через призму помітних українських громадських організацій, культурних діячів та видань – Кирило-Мефодіївського товариства, громадівського руху, зачинателів сучасного театру.
Одна із мап, розміщених у книзі «Історія України-Русі»
Вдруге ця книга побачила світ під редакцією літературознавця Василя Доманицького у 1912 році, через три роки після смерті автора. 26 березня 1909-го Микола Аркас відійшов у засвіти після серцевого нападу, у рідному Миколаєві. Захоплення фольклором перейняла його донька Оксана, а її син Микола є автором першого повного українського перекладу гомерівської «Іліади». Театральним мистецтвом захоплювався син Миколи Миколайовича, також Микола, який у часи Української революції був полковником армії УНР.
Спадщину Миколи Аркаса пошанували вже за часів, коли Україна повернула втрачену незалежність. Окрім перевидань праць, його ім’я з’явилося в меморіальному ландшафті рідного міста, в пам’ять про нього проводили освітні й наукові заходи. На честь 150-річчя від дня народження Миколи Миколайовича, у 2003 році, в обіг ввели поштову марку з його портретом. Авторкою ескізу марки є художниця Наталія Михайличенко. Ця марка нині є частиною зібрання Національного музею історії України.
Марка до 150-річчя від дня народження Миколи Аркаса
Того ж року ім’я Миколи Аркаса отримала гімназія в центрі Миколаєва, один з кращих середніх навчальних закладів міста. Гімназія у 2021 році стала ліцеєм, а 1 листопада минулого року постраждала під час російського обстрілу. В будівлю, яка є пам’яткою архітектури в стилі модерн і вистояла під час двох світових воєн, влучила ракета С-300.
Миколаївський ліцей імені Миколи Аркаса після російського обстрілу 1 листопада 2022 року. Офіс Президента України
Враховуючи й те, що це навчальний заклад з поглибленим вивченням української мови, який у 1990-і був одним із небагатьох українськомовних у русифікованому Миколаєві, ця подія набуває трагічного символізму.
Підготувала Надія Кравченко, наукова співробітниця Національного музею історії України
