23 вересня 1872 року в селі Білявинцях на Тернопільщині народилася Соломія Крушельницька, видатна українська оперна співачка. Вона походила з давнього українського шляхетського роду, батько її був священником. Соломія закінчила Тернопільську класичну гімназію та Львівську консерваторію, продовжила навчання в Італії.
Окрім того, що Соломія мала прекрасне сопрано, вона була дуже артистичною, намагалася вжитися у свої акторські образи, вивчала мови, якими співала. В репертуарі артистки були оперні партії авторства Джакомо Пуччіні, Ріхарда Вагнера, Жоржа Бізе та інших. Вона успішно гастролювала в Італії, Австрії, Аргентині, Єгипті, Канаді та США.
В своєму щільному графіку Соломія Крушельницька знаходила час для виступів у Львові та Тернополі, з яких почався її творчий шлях, а сольні концерти полюбляла завершувати українськими народними піснями. Соломія була відомою і на території Російської імперії – мала виступи в операх Одеси й Санкт-Петербурга. Свідченням її успіху в імперії стало й те, що її фото друкували на листівках, які розходилися великими накладами. Одна з таких поштівок, де фото Соломії Крушельницької розміщено поруч із фотографіями зірок імператорського балету О. І. Тонської та О. С. Чумакової, нині є частиною зібрання Національного музею історії України.
Поштівка, на якій фото Соломії Крушельницької розміщено поруч із фотографіями зірок імператорського балету О. І. Тонської та О. С. Чумакової. Національний музей історії України
Соломія Крушельницька завершила оперну кар’єру 1920 року, опісля ще деякий час продовжувала давати сольні концерти, викладала. Вона була одружена з італійським адвокатом Чезаре Річчоні й осіла в Італії, де купила віллу, а також володіла будинком у Львові.
1939 рік став фатальним у житті вже немолодої оперної діви – Соломія, яка приїхала провідати рідних, не змогла покинути Львів й опинилась у фінансовій скруті в радянській, а потім у нацистській окупації. Після другого «почервоніння» Львова громадянка Італії Соломія Крушельницька не мала можливості виїзду за межі УРСР, а для отримання радянського громадянства мусила передати у власність СРСР свою закордонну нерухомість. Під час викладання у Львівській консерваторії їй погрожували, що вона підпаде під процес «чищення кадрів від націоналістичних елементів», дорікали загубленим дипломом про вищу освіту (пізніше все ж знайденим).
Ювілейна пам’ятна монета, випущена Національним банком України з нагоди 125-річчя від дня народження Соломії Крушельницької. Національний музей історії України
За рік до відходу в засвіти оперної зірки, радянська влада все-таки визнала її заслуги в мистецтві. Соломія Крушельницька отримала звання «Заслужений діяч культури», а в жовтні 1952 року стала професором консерваторії. 16 листопада Соломія Крушельницька померла від раку горла у віці 80 років.
Поштівка з фотографією пам’ятника співачці, встановленого 2010 року в центрі Тернополя. Автор світлини Василь Балюх. 2015 рік. Національний музей історії України
У сучасній Україні оперна діва пошанована належним чином – діють музеї її імені, конкурси оперного співу, на честь Соломії Крушельницької перейменували низку вулиць тощо. 1997 року Національний банк України випустив ювілейну пам’ятну монету номіналом 2 гривні з нагоди 125-річчя від дня народження співачки. Один екземпляр цієї монети є частиною зібрання Національного музею історії України. Також у музеї зберігається поштівка, випущена 2015 року, із фотографією пам’ятника співачці, встановленого 2010 року в центрі Тернополя. Автором світлини є фотохудожник Василь Балюх.
Підготувала Надія Кравченко, наукова співробітниця відділу історії України 14 – початку 20 століть
