Імпровізоване «повішення» пам’ятника та Будівля клініки Маковського, де помер міністр. Нині тут (на вулиці Олеся Гончара, 33) діють Музей шістдесятництва та Український малий драматичний театр
У зв’язку з новим етапом війни росії проти нашої держави почався черговий етап деколонізації. Такі процеси відбувалися в Україні й понад сто років тому. Найяскравішою подією в цьому процесі було знесення пам’ятника Петру Столипіну, що відбулося 29 березня 1917 року. Про означену особу та історію пам’ятника згадуємо в річницю смерті міністра-чорносотенця – 18 вересня 1911 року той помер від кульового поранення, завданого йому анархістом Дмитром Богровим.
Петро Столипін
Петро Столипін прагнув реформувати імперію в російському імперському дусі, її опорою мали бути лояльні дворяни й заможні селяни-господарі. Він ініціював зміни у виборчому законодавстві, щоб імперія спиралася саме на дворян-росіян. За ініціативи Петра Столипіна провели аграрну реформу, що дала можливість селянам купити додаткові землі та переселитися на хутори, але водночас частину з них зробила ще біднішими. Не забарилася столипінська реакція – з’явилися такі поняття як «столипінська краватка» (петля) та «столипінський вагон» (для перевезення засуджених у віддалені регіони імперії). За ініціативи міністра вийшов «Столипінський циркуляр», яким забороняли діяльність товариств «інородців». До них зарахували навіть українців, яких у імперії вважали «одним народом» із росіянами.
Листівка з пам’ятником Петру Столипіну
1913 року Петру Столипіну встановили розкішний пам’ятник на Думській площі, сучасному Майдані Незалежності. Під час Першої світової війни вдячні кияни повісили на скульптуру червону стрічку як нагадування про «краватки». Петро Столипін намагався зшити імперію на ґрунті великоросійського шовінізму, проте наблизив її крах під тиском «великих потрясінь», яких так боявся. У вирі Української революції, 29 березня 1917 року над пам’ятником звели імпровізовану шибеницю та, зачитавши «бронзовому» міністру вирок, підвісили його. Скульптура опинилася на звалищі металобрухту заводу «Арсенал», а згодом її переплавили.
Зачистку імперської спадщини, пов’язаної з Петром Столипіним, завершили більшовики.
Підготувала Надія Кравченко, наукова співробітниця Національного музею історії України
