Оригінал Акта відновлення Української Держави. Державний архів Львівської області.

За півтора року перед тим, 22 вересня 1939-го, Львів захопила Червона армія. Цьому передували кілька тижнів штурму й бомбардувань. Коли червоноармійці зайшли до міста, вони відразу почали терор: розстрілювали польських жандармів, саджали людей у тюрми, грабували будинки львів’ян і державні установи, катували засуджених.

29 червня 1941 року радянські військові разом із загонами НКВС залишили Львів. Вже 30 червня рано-вранці до міста зайшов батальйон «Нахтігаль», до складу якого входили 330 українців на чолі з Романом Шухевичем. Незабаром прибула група Організації українських націоналістів (бандерівців), до складу якої входив Ярослав Стецько – напередодні Український національний комітет доручив йому проголосити незалежність Української Держави.

Ручки, які належали Ярославу Стецьку. Національний музей історії України

Ярослав Стецько заручився підтримкою гетьмана Павла Скоропадського та керівництва УНР у екзилі. Також він пішов на розмову до очільника Української греко-католицької церкви митрополита Андрея Шептицького, не повідомивши тому про розкол ОУН, що стався 10 лютого 1940 року. Натомість Ярослав Стецько сказав, що проголошення Української Держави погоджено з усіма членами ОУН. Насправді ж Андрій Мельник – конкурент Степана Бандери в керівництві ОУН, планував проголосити незалежність України в Києві. Він мав відповідний план відновлення держави, включно з переліком майбутніх державних інституцій, а також кандидатур, які очолили б державні установи. Проте здійснити це не вдалося.

Натомість у Львові ввечері 30 червня над будівлею ратуші підняли синьо-жовтий прапор. Саме там Ярослав Стецько написав текст Акта відновлення Української Держави, який офіційно зачитав Ярослав Старух із балкона палацу Любомирських на сучасній площі Ринок, 10.

Німецьке керівництво сприйняло ініціативу українських націоналістів із відновлення української державності негативно. Вже 2 липня Ярослава Старуха заарештували, після чого почалася хвиля масових арештів усіх причетних до проголошення незалежності України.

Хоча чергова спроба проголосити незалежність була невдалою, вона мала важливе значення для подальшої боротьби українців за власне право на самовизначення.

Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України