100 років тому, 23 лютого 1922 року, Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки опублікувала декрет «Про вилучення церковних цінностей у фонд допомоги голодуючим». Згідно з документом, у віруючих усіх релігій мали конфіскувати дорогоцінні предмети із золота, срібла та оздоблені коштовним камінням, щоб надалі їх передати до Народного комісаріату фінансів. Після появи декрету протягом березня вийшло ще декілька постанов, що його підтверджували, зокрема й постанова «Про передачу церковного майна у фонд голодуючим».
У березні-квітні по всій Україні розпочалося масове вилучення коштовних церковних предметів із храмів та монастирів. Уже у вересні 1922 року в Москві налічувалося приблизно 34 пуди золота, 24 пуди срібла, 14 770 діамантів, а також понад 1,5 пудів перлів та 2 пудів різного дорогоцінного каміння. І це лише дані по українських церквах, монастирях, костелах та синагогах. Серед речей були: срібний ковчег із Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря, старовинні євангелія в коштовних оправах із низки чернігівських храмів, а також унікальна перламутрова митра, оздоблена діамантами, смарагдами, рубінами та сапфірами, підвіска для золотої лампади, прикрашена великою кількістю діамантів, хрест, подарований Богданом Хмельницьким, та багато інших цінних предметів із Києво-Печерської лаври.
Безперечно, українські пам’яткоохоронці намагалися врятувати згадані цінності, і не лише їх. Проте це було дуже непросте завдання, адже протистояти доводилося озброєним червоноармійцям.
Серед захисників культурної спадщини були й музеєзнавці Федір Ернст і Данило Щербаківський. Обидва входили до складу комісії з опису церковного майна, що вивозилося з київських храмів. Зосібна, ними було складено декілька актів про вилучення цінностей, два з яких сьогодні зберігаються в архіві Інституту археології Національної академії наук України. Саме завдяки їхній роботі ми знаємо, які саме речі були вивезені з України і які згодом їхніми стараннями були повернені в Україну, і нині є частиною музейних зібрань, зокрема й нашого музею.
В експозиції Національного музею історії України знаходиться світлина Данила Щербаківського ще часів Першої світової війни. Фото ж Федора Ернста можна побачити на виставці, що присвячена 130-річчю від дня його народження, разом із деякими предметами, врятованими ним від продажу і знищення у 1920-х роках.
Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця музею
