30 років тому, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада затвердила зображення золотого тризуба на синьому щиті як малий герб України. Проект постанови «Про Державний герб України» розробила група українських геральдистів у складі Андрія Гречила, Олексія Кохана та Івана Турецького.
Цей символ має давню історію побутування на території України. Зображення тризуба збереглося на цеглі Десятинного храму, золотих та срібних монетах князя Київської Русі – Володимира Святославовича. Як державний герб використовувався в часи Української Революції 1917–1920 рр. очільниками Української Народної Республіки (УНР) та Української Держави. Герб УНР розробив український художник Василь Кричевський. Під час національно-демократичного піднесення наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. саморобні тризуби активно використовували учасники патріотичних акцій та мітингів. Після проголошення незалежності України патріотичні офіцери, які брали участь у відродженні армії і флоту, замінювали радянські знаки розрізнення на тризуби ще до офіційного затвердження української військової символіки.
У фондовому зібранні Національного музею історії України зберігаються унікальні нарукавні знаки з тризубами. Вони прикрасили адміральську тужурку першого командувача українського флоту Бориса Кожина. Ідея замінити радянську зірку на тризуб виникла у нього під час наради у травні 1992 року. Нові нарукавні знаки за вказівкою командувача Військово-Морських Сил були виготовлені у кашкетній майстерні Севастополя. Це були тризуби, вишиті золотистими металевими нитками та обрамлені віночком, на білій та чорній тканині залежно від варіанта форми (літнього чи зимового).
Заміна нарукавних знаків викликала хвилю обурення серед прихильників об’єднаного флоту Співдружності Незалежних Держав, що свідчить про важливість символіки та правильність дій українського контрадмірала.
Підготував Олександр Лук’янов – старший науковий співробітник
