10 січня 1863 р. відкрили першу лінію найстарішого у світі Лондонського метрополітену – «Метрополітен рейлвей», яка поєднувала два великих залізничних вокзали із Лондонським Сіті. У 1890 р. лондонська залізнична система однією із перших почала експлуатувати поїзди на електротязі. Спочатку лінії будували різні приватні компанії, але у 1933 р. після створення Департаменту лондонського пасажирського транспорту майже всі вони були націоналізовані та стали частиною єдиної державної транспортної системи. За формою тунелів глибокого закладення лондонці називають свій метрополітен «The Tube» («труба»).

Лише через 97 років метро зʼявилося в УРСР. Нині в Україні діє чотири системи позавуличного міського транспорту (метро): у Києві, Харкові, Кривому Розі та Дніпрі. 23 серпня 1975 р. розпочав свою діяльність Харківський метрополітен, 26 грудня 1986 р. запрацював Криворізький «метротрам», а 29 грудня 1995 р. – Дніпровський. За радянських часів в Україні було відкрито 52 станції метро, а у період незалежності – відкрили ще 36.

Київський метрополітен почав діяти 6 листопада 1960 р., коли ввели в експлуатацію першу чергу Святошинсько-Броварської лінії. Він став третім метрополітеном у СРСР після московського та ленінградського. Зараз діє три лінії київського метро: Святошинсько-Броварська (червона, перша), Оболонсько-Теремківська (синя, друга) та Сирецько-Печерська (зелена, третя) лінії, експлуатаційна довжина яких становить 69,648 км. Саме у Києві знаходиться найглибша в світі станція метрополітену – «Арсенальна».

У зібранні Національного музею історії України зберігаються матеріали з минулого Харківського метрополітену: схема ліній зразка 1978 р. та значок учасника будівництва 2-ої дільниці 1-ї черги метро цього ж року.

Підготувала Ольга Голдованська, старша наукова співробітниця