24 грудня 1937 року в селі Єрки на Черкащині народився В’ячеслав Чорновіл – український політик, дисидент, лідер національно-демократичного руху 1980-х – поч. 1990-х років.
Майбутній очільник Народного Руху з дитинства проявляв любов до навчання. З відзнакою закінчив факультет журналістики Київського університету в 1960 році. На Володимирській гірці у Києві після випускного вечора поклявся все життя боротися за Україну. На прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», що відбулася 4 вересня 1965 року, В’ячеслав Максимович разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом сміливо виступив проти арештів інтелігенції. Після цієї акції протесту в житті Чорновола розпочалися обшуки та допити.
Провів у радянських тюрмах і таборах сукупно 17 років. Наприкінці 1980-х після звільнення з ув’язнення став провідником українського демократичного руху. Був співзасновником Української Гельсінської спілки та Народного Руху України.
На перших президентських виборах в Україні, які пройшли 1 грудня 1991 року, Чорновіл посів друге місце, поступившись тодішньому очільнику Верховної Ради УРСР Леоніду Кравчуку. В подальшому зосередився на розбудові найбільшої демократичної партії України – Народного Руху, який відповідно до задуму політика, мав об’єднати національно-демократичні сили.
У другій половині 1990-х років в Україні почали з’являтися олігархічні політичні партії, що були створені для захисту інтересів окремих фінансово-промислових кіл. Багато однопартійців Чорновола не витримали випробування великими грошима. Зраду колишніх рухівців дисидент переживав надзвичайно важко. До останнього намагався зберегти єдність Народного Руху та проводив зустрічі по всій Україні. В’ячеслав Максимович загинув 25 березня 1999 року в автокатастрофі на трасі «Бориспіль-Золотоноша».
В експозиції Національного музею історії України представлена різдвяна вітальна листівка, яку В’ячеслав Чорновіл у 1978 році надіслав іншому українському політв’язню – Левку Лук’яненку. Обидва у цей час перебували в радянських таборах.
Підготував Олександр Лук’янов, старший науковий співробітник