21 грудня 1841 р. у Києві народився Володимир Степанович Іконников – відомий історик, історіограф та джерелознавець, академік Української академії наук. Дворянин за походженням, В. Іконников навчався у Київському Володимирському кадетському корпусі та в Імператорському університеті Святого Володимира (сучасний Київський національний університет імені Тараса Шевченка) на історико-філологічному факультеті, деканом якого його пізніше двічі обирали. Типово для інтелектуала того часу, професор Іконников мав значне коло наукових зацікавлень, до якого належали історія християнства та візантійської культури, історія Російської імперії, міста Києва.

Володимир Степанович долучився до формування книгозбірні університетської бібліотеки (нині – Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича), видання джерел з історії українських земель, розробки методик їх опрацювання. Професор був керівником університетського Історичного товариства імені Нестора-Літописця, а також брав участь у діяльності Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва, що опікувалося збереженням, інституційним захистом та дослідженням нашої культурної спадщини. Останнє – припинило свою діяльність у 1919 р. у зв’язку з реорганізацією; археологічні артефакти із його музейної збірки стали частиною зібрання Київського художньо-промислового і наукового музею, інституційного попередника сучасного Національного музею історії України.

У книгозбірні нашого музею зберігається праця «Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях Императорского университета св. Владимира (1834–1884 гг.)» (К., 1884), редактором-упорядником якої був Володимир Іконников. Це ґрунтовне видання, що є джерелом статистичних даних про фінансування та розвиток товариств, які діяли на основі університету, історії формування його природничих колекцій, інформації про діяльність обсерваторії, лабораторій, клінік і роботу Київського центрального архіву давніх актів (тепер – Центральний державний історичний архів України). Професор Іконников підготував до книги два нариси – про історію формування університетської бібліотечної збірки та про роботу типографії. У другому, більшому за обсягом, містився аналіз тематики виданих нею книг та бібліографія тих публікацій, що побачили світ в рамках неофіційної частини «Университетских известий», редактором яких він був. Саме там у 1867 р. вийшла друком магістерська дисертація Володимира Іконникова «Максим Грек. Историко-литературное исследование».

Помер науковець 26 листопада 1923 року у Києві, похований на Щекавицькому кладовищі.

Підготувала Надія Кравченко, наукова співробітниця відділу історії України XIV – поч. XX ст.