День пам’яті жертв Голодомору щорічно відзначається в Україні у четверту суботу листопада. Цього року минають 100-ті роковини від початку масштабного голоду 1921—1923 рр. Зумовили його як несприятливі природні умови (посуха), так і грабіжницька більшовицька політика «воєнного комунізму», що супроводжувалася насильницьким вилученням хліба та інших продуктів в українських селян для потреб міст.

Внаслідок цієї ситуації селяни у багатьох регіонах припинили сіяти великі площі зернових культур, оскільки майже все зібране потім потрібно було здавати державі. Попри це, у 1921 р. частина селянських господарств мала таки відносно непоганий врожай. Однак хліб із України більшовицька влада перерозподіляла на користь голодуючих Поволжя та Північного Кавказу, а південні українські землі залишалися без належної допомоги.

Такою політикою більшовицькі лідери одночасно намагалися приборкати активні антирадянські виступи на території України, тому що голод пригнічував повстанську активність українського селянства. Ймовірно, саме через це влада дала вказівку не припиняти хлібозаготівлі в тих районах України, які були охоплені голодом вже у 1921 р., — Катеринославщини, Запоріжжя, Донеччини, Миколаївщини та Одещини. Станом на січень 1922 р. кількість голодуючих оцінювалася вже у 1 890 000 осіб, у березні — у 3 250 000 осіб, у червні — у 4 103 000 осіб. У результаті цього в січні 1922 р. у південних регіонах України смертність набула вже масового характеру.

В Національному музеї історії України зберігаються листівки, видані у 1921 р., в яких містяться повідомлення селянству про конфіскацію хліба шляхом здійснення політики «продрозверстки» («продрозкладки» — укр.) і заклики здавати збіжжя державі. В одній із листівок згадується про голод серед шахтарів Донбасу.

Масштаби катастрофи змусили більшовиків звернутися по допомогу до міжнародної спільноти. Після цього про голод заговорили в усьому світі. На порятунок потерпілих прийшли різноманітні зарубіжні гуманітарні організації. Значну підтримку надала Американська Адміністрації Допомоги (англ. American Relief Administration, ARA) — понад 180,9 млн. пайків. Лише наприкінці 1922 р. завдяки активному сприянню міжнародних організацій масову смертність від голоду було подолано.

Кількість жертв голодомору 1921—1923 рр. точно визначити важко. Далеко не всі документи того періоду збереглися, що ускладнює статистичні підрахунки, яким би можна було довіряти. Зазвичай історики називають цифру понад 1 млн. осіб. Таким чином, цей голод став однією з найбільших трагедій в історії України ХХ століття й аж ніяк не останньою.

Підготував Олександр Іщук, провідний науковий співробітник