У перший день жовтня в світі відзначають Міжнародний день музики. Сьогодні ми згадаємо про унікальну нотну пам’ятку, яка зберігається у фондах Національного музею історії України – копію (список) музично-теоретичного трактату Миколая Дилецького «Музична Граматика» («Мусикійська Граматика»). В Україні знаходиться лише дві комплектні копії. Рукопис із фондів нашого музею було переписано 21 лютого 1734 року у Вознесенському монастирі в Переяславі, де розміщувалася єпископська катедра. У той час її очолював Арсеній Берло, який у 1733 році був призначений першим самостійним владикою Переяславської та Бориспільської єпархії.
Аркуш із фрагментами нотного тексту. Переяславський список "Музичної Граматики" 1734 року. З фондів Національного музею історії України.
Списки «Музичної Граматики» були найавторитетнішими посібниками з навчання церковному співу в Російській державі кінця 17–18 століть, а з першої чверті 18 століття – вони набувають розповсюдження й в Україні. Кожен список по-своєму унікальний, адже містить певні частини, осмислені й сконструйовані вже самим переписувачем. Трактат був посібником як з навчання церковному співу (сольмізаційна система), так і з написання партесних (багатоголосих) творів. Окрім нотних та текстових зразків, рукопис містить і наочні візуальні навчальні матеріали, наприклад, так звану «Гвідонову руку».
Аркуш із зображенням "Гвідонової руки". Переяславський список "Музичної Граматики" 1734 року. З фондів Національного музею історії України.
Переяславський список використовувався за призначенням, про що свідчить маргінальний запис: 8 вересня 1737 року співався урочистий концерт – окремий жанр партесного багатоголосся. У списку зазначено ім’я переписувача – Дмитро Ігнатович Фіялковський («Димитрїй Игнатовичъ Фѣялковскый»). Із архівних документів відомо, що він переписав трактат у віці 15 років, імовірно, як юний півчий вокальної капели Арсенія Берло. Згодом Дмитро Фіялковський одружився і став священиком церкви Іоана Предтечі у місті Стародуб. Його тесть також був пов'язаний із музикою, оскільки в молодості був професійним півчим у хорі одного з єпископів. У 1760-х роках Дмитро Фіялковський займався рекрутуванням здібних співаків для чернігівського катедрального хору, очевидно, за наказом новопризначеного владики Кирила (Ляшевецького).
Переяславський список «Музичної Граматики» – одна з небагатьох нотних пам'яток із теренів Переяславської єпархії ранньомодерної доби, які дійшли до нашого часу, та одна з двох, які зберігаються в Україні.
На центральній світлині: титульний аркуш. Переяславський список "Музичної Граматики" 1734 року. З фондів Національного музею історії України.
Владислав Безпалько, науковий співробітник Національного музею історії України
Іван Кузьмінський,доцент НМАУ ім. П. І. Чайковського
