Листівка 1903 р. з портретом О. Кониського з колекції Національного музею історії України,
18 серпня 1836 р. у селі Переходівка на Чернігівщині народився Олександр Якович Кониський, відомий український літературознавець, письменник, юрист, громадський діяч (†12.12.1900 р.). Вихідець з козацької старшини, О. Кониський навчався у Чернігівській гімназії та Ніжинському дворянському училищі; був службовцем, пізніше, здавши відповідні іспити, розпочав адвокатську практику. Його доробок різноманітний: у ньому, окрім юридичних статей, низка підручників для недільних шкіл, словники, оповідання, поезії та переклади, шевченкознавчі нариси і статті до роковин.
Magnum opus Олександра Кониського можна вважати вірш «Боже Великий, Єдиний, нашу Вкраїну храни», покладений на музику композитором Миколою Лисенком. Наразі ця пісня вважається духовним гімном України та звучить на офіційних державних заходах.
Форзац І тому праці про Т. Шевченка
У 1860-х рр. Олександр Якович отримав кілька років заслання за свою просвітницьку діяльність. Оскільки в Австро-Угорщині було ліберальніше ставлення до національних рухів, у 1873 р. він долучився до заснування Літературного товариства імені Тараса Шевченка, пізніше реорганізованого у Наукове (НТШ). О. Кониський вважається першим фаховим біографом Кобзаря — на основі різноманітних документів, свідчень друзів, рідних, спогадів односельців та знайомих митця він видав двотомник «Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя» (Л., 1898—1901, 2-й том — посмертно). Книги побачили світ у друкарні НТШ, автор вбачав у цьому певну символічність, адже Тарас Шевченко був «патроном» товариства. Перший том цього видання нині є частиною книгозбірні Національного музею історії України.
Це біографічне дослідження не втратило актуальності ще й досі, оскільки О. Кониський, пишучи свою працю, мав на меті не встановлення бронзового постаменту, а прагнув показати поета як яскраву особистість, чия творчість надихала сучасників. Видання, попри значну кількість зібраних даних і приміток, емоційне і за стилем написання нагадує есей. І том складається з 6 розділів – від народження Т. Шевченка і до його арешту. Автор приділив увагу історичному контексту цього періоду, ключовим подіям біографії митця, історіям про подорожі та знайомства. Олександр Якович проаналізував літературну критику шовіністичного спрямування, що стосувалася перших творів Кобзаря. Її упередженість він пояснював небажанням російської інтелігенції визнавати окремішність української мови, як і тим, що цією «говіркою» можна писати літературні твори, суголосні духові часу.
Підготувала Надія Кравченко, наукова співробітниця відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України