Хумпен імперського орла (нім. Reichsadlerhumpen ). 1659 р. Богемія.
Щорічно у першу пʼятницю серпня відзначають Міжнародний день пива. Заснував це свято американець Джессі Авшаломов 5 серпня 2007 року в Каліфорнії. А вже до 2011 року локальний пивний фестиваль перетворився на міжнародне свято, яке сьогодні відзначають у понад 200 містах 50 країн на 5 континентах.
Пиво набуло широкого розповсюдження у світі, та все ж цей напій асоціюється у більшості людей саме з Німеччиною, відомою своїм особливим ставленням до пива як національного продукту. Над його створенням у Німеччині працюють майже 40% пивоварів із усього світу. Кількість щорічно уживаного пінного напою на одного середньостатистичного німця становить 140 літрів. На всіх святах державного і місцевого рівня пиво є родзинкою програми.
У ХVІ—ХVІІ ст. на землях Богемії та Німеччини з огляду на те, що вживали переважно пиво, використовували специфічний посуд: великі кварти, кухлі, склянки. Але особливу увагу в цьому переліку привертають великі скляні заздоровні чарки, які мали назву «хумпени» (нім. «der Humpen»). Вони були циліндричної форми і використовувались для традиційного напою як братські чаші під час дружніх трапез. Їхня форма походить від середньовічних масивних посудин, назва яких з німецької буквально перекладалася як «стояче скло». Хумпени створювали гутним способом, тобто вільним видуванням, із брунатно-зеленого або безбарвного скла у вигляді масивної високої чарки. Таке середньовічне скло, що вироблялося з використанням золи та піску, отримало назву «лісове скло». Зверху хумпени завжди мали спеціальну покривку, яка зберігала аромат і піну пива. Кухлі виготовляли переважно у лісовій місцевості Богемії або Німеччини на невеликих скляних заводах — гутах, прикрашаючи непрозорою поліхромною склоемаллю та практично завжди ставлячи дату. У процесі розпису хумпенів за венеційською технікою емалеві фарби змішували зі скляною крихтою, що давало можливість отримувати стійкий яскравий колір.
Хумпени замовляли для міських трактирів, різних братств та гільдій. Великий високий кухоль, наповнений пивом підняти до гори однією рукою неможливо, тому на дружніх гулянках у залах гільдій, під час промов, із них відпивали пиво, тримаючи обома руками, і передавали сусіду поруч.
Особливої популярності набули хумпени із зображенням імперського орла (нім. Reichsadlerhumpen) Священної Римської імперії або орлині келихи. Подібні зображення нагадували про ідею об’єднання німецьких земель і створення Священної Римської імперії германської нації. Джерелом для сюжету стала відома гравюра на дереві, виконана орієнтовно у 1510 році для імператора Максиміліана Ⅰ Габсбурга Йостом де Негкером по малюнку Ганса Бургкмайра Старшого.
У зібранні Національного музею історії України зберігається унікальний богемський хумпен (без покривки) імперського орла, виготовлений у 1659 році. На ньому відтворений орел із зображенням держави Священної Римської імперії на грудях, а на його розгорнуті крила нанесено 56 гербів «принців-виборців» — німецьких вільних міст, князівств та різних самостійних володінь — як символ Імперської Конституції. Герби виборців і Папи розміщені у першому ряду поруч із головою орла. На звороті написана традиційна посвята, що перекладається як «Священна Римська імперія, із усіма членами 1659 року».
Із XVI до кінця XVIII ст. склянка імперського орла стала популярною посудиною для питва у Священній Римській імперії. Окрім Богемії, основними центрами виробництва були Саксонія, Тюрингія та Фіхтельгебірге. Більшість таких келихів були заввишки від 20 до 32 см, мали діаметр — від 10 до 15 см, а вміщували від 3 до 4 літрів пива. Музейний хумпен має висоту 24,5 см, його діаметр становить 12 см.
Під час середньовічних гулянок особливою традицією були тости та промови, саме хумпен імперського орла став своєрідним символом єднання його власника та країни — імперії. У деяких анонімних німецьких трактатах зустрічаються жартівливі рядки про те, що «потрібно запрошувати веселих людей і добрих друзів для того, щоб стерти пилюку з Римської імперії та інших п’яних лордів і таким чином заохочувати веселі гулянки та пиятики».
Підготувала Ольга Іванова, завідувачка відділу екскурсійного обслуговування
