День неспішного мистецтва в Музеї історії села Хмельового. 2018 р.
28 травня в Україні відзначають Всеукраїнський день краєзнавства. Саме цього дня 1925 року в Харкові відбулася І-ша Всеукраїнська конференція з краєзнавства. Від цієї дати ведеться відлік краєзнавчого руху в Україні, який нині охоплює всі регіони держави.
Як і вся історична наука, краєзнавство пережило репресії, обмеження в дослідження тем, цензуру, сприяння вивченню «правильних» тем. Сучасне краєзнавство постало перед новим викликом – утвердитися в діяльності об’єднаних територіальних громад. У одних ОТГ краєзнавчі проекти стають затребуванні (їх регулярно фінансово підтримують); у інших – ні, і вони перебувають на межі виживання. Тому краєзнавство зникає.
Краєзнавство села Хмельового Смолінської ОТГ Новоукраїнського району Кіровоградської області, де краєзнавець Зінаїда Шевченко разом із волонтерами та небайдужими односельцями намагається врятувати сільський музей, перебуває на межі виживання.
Зінаїда Шевченко захопилася краєзнавством у шкільні роки. Її наставником був учитель історії – відомий краєзнавець Маловисківщини та фундатор районного музею Олександр Ковтун. Яскравим спогадом її шкільного захоплення була участь 1976 року у Всеукраїнському форумі юних краєзнавців на Закарпатті.
Після закінчення у 1982 році Кіровоградського педагогічного інституту дослідниця почала працювати учителем історії в Хмелівській середній школі. Краєзнавство стало невід’ємною складовою частиною її професійної діяльності: розвідки, охоплення дослідницькою роботою учнів школи, керівництво науковим товариством, видання збірника учнівських досліджень «Про звичні речі» та багато іншого. Зінаїду Шевченко цікавили різні теми: Голодомор; Друга світова війна; Гайдамаччина у її рідному селі; історія місцевого 200-літнього храму; діяльність отамана Залізняка (народився у Хмельовому) в 1919–1921 роках та інші. Чільне місце у праці краєзнавиці займає вивчення та презентація туристичних ресурсів регіону.
Найбільше увагу пані Зінаїда приділяла музеєфікації предметів минулого, колекція яких збільшувалася щороку. Так виникла ідея створення шкільного музею, експозиція якого була змонтована у просторому приміщенні новозбудованої школи у 1992 році. Тут було створено особливий духовний простір, середовище існування живої пам’яті, у якому кожен музейний предмет – свідок подій, які відбувалися тут, у рідній місцевості, у якому кожен експонат – це розповідь про краян, які донедавна жили поруч, а згодом стали частиною історії.
Зінаїда Шевченко демонструє прання у ваганах у шкільному етнографічному музеї. 2011 р.
У 2016 році Зінаїда Шевченко стала кураторкою Музею історії села Хмельового, створеного у 1980 році. Там зберігалася автентична експозиція, яка показувала та прославляла процес становлення та розвиток радянсько-колгоспної системи на селі. Нещодавно дослідниця розробила проект нової експозиційної зали. Тепер є можливість проводити різні заходи в музеї, наприклад, «Від Героїв Крут до Героїв Небесної Сотні. Народження нового українця», «Весну закликаємо!», «Наша земля – наші герої», День неспішного мистецтва, майстер-клас з писанкарства. Усе це краєзнавиця робить за покликом серця, на громадських засадах.
В лютому 2021 році пані Зінаїда передала до Національного музею історії України предмети, що стосуються шкільної освіти в Україні у 50–60-х роках ХХ століття.
Щиро вітаємо Зінаїду Шевченко та всіх українських краєзнавців зі святом, бажаємо наснаги та підтримки громад для порятунку місцевих музеїв від ліквідації.
Підготував провідний науковий співробітник Національного музею історії України Сергій Сіренко
