23 травня 1920 року в Києві після тривалої хвороби – черевного тифу, помер український художник-графік і геральдист Георгій Іванович Нарбут. Він став одним із засновників та професорів Української академії мистецтв, представивши на її відкритті декілька сторінок абетки: обкладинку та літери «З», «Ф», «Г», «Л», «К», «М». Окрім того, саме Георгій Нарбут оформив лист-запрошення на відкриття Академії.

На початку 1918 року Георгій Іванович разом з декількома іншими художниками взяв участь у розробці серії грошових знаків Української Народної Республіки.

Того самого року вже за Української Держави Георгій Нарбут розробив її герб, форму українського війська, рисунки клейнодів гетьманської влади, гроші та інші символи держави.

В експозиції Національного музею історії України представлено копію герба Української Держави та зразки грошових купюр, створених Георгієм Івановичем.

Після відходу в засвіти видатного графіка відбулося декілька його посмертних виставок, зокрема у Петербурзі та Празі. В Києві ж виставку творів Георгія Нарбута відкрили у Всеукраїнському історичному музеї імені Тараса Шевченка в 1926 році. Головну роль у організації цієї експозиції відіграв Федір Людвігович Ернст, який зібрав максимальну кількість творів графіка як петербурзького, так і київського періоду його життя. Загалом на виставці було представлено 494 твори Георгія Івановича Нарбута.

В 1943 році частину колекції колишнього Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка перемістили у будинок, спроєктований архітектором Йосипом Каракісом, де нині діє Національний музей історії України. Частина ж колекції, пов’язана з історією мистецтва, зокрема і гравюри Георгія Нарбута, залишилася у першому приміщенні музею — сучасному Національному художньому музеї України.

Підготувала Олена Кохан, наукова співробітниця Національного музею історії України