13 травня футбольний клуб «Динамо» (Київ) святкує день народження. Саме цього дня 1927 року Міжвідомча комісія у справах громадських організацій та спілок Київського округу зареєструвала статут Київського пролетарського спортивного товариства (ПТС) «Динамо». Воно об’єднувало 11 спортивних секцій.
Із 1940-х років почала складатися система змагань першості між футбольними командами Української РСР та СРСР: відбувалися чемпіонати та кубки СРСР, регулярні товариські матчі між клубами союзних республік.
У складі київського клубу грали відомі на весь світ футболісти: Михайло Свиридовський, Максим Трусеавич, Віктор Банников, Віктор Чанов, Андрій Біба.
Легендарні динамівці – нападники Олег Блохін у 1975-му та Ігор Бєланов у 1986-му отримали «Золотий м’яч», ставши найкращими футболістами Європи.
В зазначений період «Динамо» очолювала низка талановитих тренерів: Михайло Бутусов, Олег Ошенков, В'ячеслав Соловйов, Віктор Маслов, Олександр Севидов, Валерій Лобановський. Саме вони доклали чимало зусиль для перетворення клубу на команду міжнародного класу. Під керівництвом цих тренерів «Динамо» 13 разів ставав чемпіоном СРСР (найбільше серед футбольних команд СРСР!), 9 разів − володарем Кубка СРСР, двічі − Кубка Кубків, а також володарем Суперкубка УЄФА.
В 1989 році радянський футбол змінювався разом із суспільством, яке почало демократизуватися. Ці зміни не оминули й український футбол. Команда, яка давно отримала європейське визнання, вступала в новий етап своєї історії – період незалежної України, вже як футбольний клуб «Динамо» (Київ), створений 2 січня 1989 року. Він став самостійною господарською одиницею, вийшовши з-під юрисдикції Міністерства внутрішніх справ СРСР. У зв’язку з економічною кризою в державі на початку 1990-х років клуб перебував на межі банкрутства. ФК «Динамо» (Київ) реорганізували та перетворили на Акціонерне товариство «Футбольний Клуб “Динамо” (Київ)», яке перебрало на себе всі зобов’язання попереднього керівництва. Президентом цього товариства став підприємець Григорій Суркіс (із 2002-го – його молодший брат Ігор Суркіс).
Після занепаду на початку 1990-х років на другу їхню половину припав справжній розквіт київського клубу. І це не дивно, оскільки у грудні 1996 року на тренерський місток «Динамо» втретє зійшов великий футбольний тренер сучасності, найкращий наставник футболу 1970-1980-х, ім’я якого знане в усьому футбольному світі, − Валерій Лобановський (1939–2002). У Європі знову почали рахуватися з киянами: український чемпіон шість разів поспіль брав участь у найпрестижніших змаганнях серед європейських футбольних клубів − Лізі чемпіонів.
13 травня 2002 року в запорізькій лікарні помер Валерій Лобановський. У історії «Динамо» розпочалася нова епоха.
Після смерті цього наставника клубу тренерську посаду обіймали Олексій Михайличенко, Йожеф Сабо, Леонід Буряк, Анатолій Дем'яненко, Олег Лужний, Юрій Сьомін, Валерій Газаєв, Олег Блохін, Сергій Ребров, Мірча Луческу.
За роки незалежності київська футбольна команда «Динамо» 16 разів (рекорд!) ставала чемпіоном України. Цей клуб − дванадцятиразовий володар Кубка України, дев’ятиразовий володар Суперкубка України, Суперкубка УЄФА.
У музеї зберігається футбольний м’яч Ліги чемпіонів сезону 2002/2003 з автографами гравців київського «Динамо».
Підготувала Ірина Пуля, наукова співробітниця Національного музею історії України
