Цьогорічна весна з її мінливою погодою мотивує нас не ховати далеко в шафу теплий одяг та, часом, з недовірою поглядати на настінні календарі. Але це непогана нагода трішки більше дізнатися про історію системи обрахунку великих періодів часу, тобто про календар. Тим паче, що саме цього дня 440 років тому, 1581 року, в місті Острозі український першодрукар Іван Федоров (Федорович) надрукував “Хронологію, Которогося месеца што за старых веков дѣело короткое описаніе” – своєрідний календар – перший з надрукованих на українських землях.

Цей була невеличка листівка, на двох внутрішніх сторінках якої кирилицею були надруковані назви 12 місяців: латинських, єврейських та слов’янських. Останні мали такий вигляд: “врéсень”, “паздерник”, “грудень”, “просинець”, “стычень”, “лютый”, “марець”, “кветень”, “мáй”, “чьíрвець”, “липець”, “серпень”. Це дає змогу дослідникам припускати походження цих назв з тогочасного українського середовища. Між назвами місяців автор розташував невеличкі дворядкові вірші староукраїнською мовою з найголовнішими біблійними подіями, наприклад, травневий вірш виглядає так:

“Месяца мая, по-гебрейску ія́р, просто мáй.

Нóй арху готуєт божим повелéнієм,

абы въ потóп не зги́нул з своим поколеньєм.

Мая 10 дня.”

До наших днів дійшов лише один екземпляр цього першого друкованого на українських землях календаря. Він зберігається в Російській національній бібліотеці у Санкт-Петербурзі.

Автором “Хронології...” був знаний у другій половині XVI ст. майстер слова Андрій Римша. Він народився на землях сучасної Білорусі у православній шляхетській родині. Ймовірно навчався в Острозі, й потім підтримував зв’язки з тамтешнім інтелектуальним осередком. Завдяки хорошому знанню церковнослов’янської, латини та польської мов, Андрій Римша служив адміністратором маєтків польного гетьмана К. Радзивілла й навіть, у складі загонів литовських князів, брав участь в походах Стефана Баторія на Московське царство (1577–1582). Насичене пригодами життя було головним джерелом творчого натхнення Андрія Римші. Окрім “Хронології...”, він був автором: масштабної лицарської поеми “Deketeros akroama...”, низки епіграм й од, а також перекладав з латини на польську.

Підготував Анатолій Бараннік, науковий співробітник Національного музею історії України