Щорічно 7 квітня уже 71 рік поспіль світ відзначає Всесвітній день здоров'я (World Health Day). Цього дня 1948 року набрав чинності Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Мета Всесвітнього дня здоров’я – підкреслити важливість здоров’я кожної людини і людства в цілому.
Згадаймо цього дня Івана Зубковського (1848–1933) – відомого українського лікаря, громадського діяча, публіциста, краєзнавця, засновника Миргородського курорту.
Народився Іван Зубковський 13 листопада (за старим стилем) 1848 року в селі Єрках Миргородського повіту Полтавської губернії в родині священика. Навчався в Миргородському повітовому училищі, по закінченні якого почав вивчати латинську та грецьку мови спочатку зі своїм батьком, з потім два роки – в останньому класі Лубенського духовного училища. 1865 році вступив до Полтавської духовної семінарії, яку закінчив досить успішно – другим учнем, що давало йому право навчатися в духовній академії за казенний кошт. Однак, Іван Зубковський мріяв стати лікарем. Не маючи достатньо коштів на навчання, він рік працював учителем у навчальних закладах Миргорода. 1871 року, успішно склавши вступні іспити, Іван Зубковський став студентом медичного факультету Київського університету Святого Володимира. Отримавши диплом лікаря, Іван Зубковський, як і багато інших випускників, 30 січня 1877 року був зарахований в діючу армію і потрапив на Кавказ, де в той час тривала російсько-турецька війна (1877–1878). Його призначили військовим лікарем тимчасового військового шпиталю № 19, що знаходився поблизу Батумі. Після закінчення війни вступив у Санкт-Петербурзьку воєнно-медичну академію.
Лікар Іван Зубковський (в першому ряду середній) поміж солдатів Грузинської дружини. 1878 р.
В 1881 році Іван Зубковський одружився, однак подружнє життя було не довгим. Дружина Олена померла в 1887 році. Молодий батько самотужки виховував двох доньок – Віру та Катерину. Після навчання в Санкт-Петербурзі переїхав до Миргорода, де обійняв посаду земського лікаря (1880–1883). Потім працював у військових шпиталях Риги (1883–1897), Кременчука (1897–1902), Катеринослава (1902–1907), Сімферополя (1907–1911). У чині генерала в 1911 році подав у відставку і оселився у Миргороді. Тут він продовжив лікарську практику.
Будівля Миргородської водолікарні. Поштівка 1918 р.
1914 року Івана Зубковського обрали міським головою Миргорода. Водозабезпечення було серед нагальних потреб міста. Для його вирішення ще в 1912 році в Миргороді пробурили артезіанську свердловину. Однак, вода виявилася непридатною для пиття, тому її використовували для пожежної частини та місцевої лазні. Жителі міста, використовуючи воду для побутових потреб, помітили покращення самопочуття. Лікар Іван Зубковський неодноразово надсилав зразки води для лабораторних досліджень до Харківського, Катеринославського, Київського політехнічних інститутів та Санкт-Петербурзької воєнно-медичної академії. Дослідження показали, що миргородська вода за хімічним складом близька до мінеральних вод відомих європейських курортів Баден-Бадена, Содена, Аахена. Завдяки ініціативі та наполегливості лікаря Івана Зубковського 15 квітня 1917 року в Миргороді було відкрито водолікарню у пристосованому приміщенні міської лазні.
Вітальна адреса Іванові Зубковському з нагоди 25-річчя лікарської діяльності від товариства Кременчуцьких лікарів. 1902 р.
Лікарську практику Іван Зубковський поєднував із медичними дослідженнями, краєзнавством, мемуаристикою, зокрема, писав спогади про своїх вчителів, відомих письменників Анатолія Свидницького та Івана Нечуя-Левицького.
Помер Іван Зубковський 5 грудня 1933 року в Миргороді, де і похований на Троїцькому цвинтарі.
У 1957 році Катерина Зубковська передала співробітникам музею документи, фотографії, особисті речі свого батька, які нині входять до зібрання Національного музею історії України.
Підготувала Олена Буняк, старша наукова співробітниця відділу збереження фондів
