29 років тому президент України Леонід Кравчук видав Указ «Про невідкладні заходи по будівництву Збройних сил України». У другому пункті цього документа було визначено: сформувати Військово-морські сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України.
Указ Президента зрушив з місця процес відродження українського флоту. На нього впродовж кількох місяців чекали патріотичні військовослужбовці Чорноморського флоту. Після видання цього історичного документа почалася розбудова ВМС України.
Наступного дня капітан 1-го рангу Євген Лупаков очолив організаційну групу Військово-морських сил України.
7 квітня над будівлею на Історичному бульварі у Севастополі, де розміщувалася організаційна група, було встановлено Державний прапор України.
Офіційному документу передувала тривала боротьба патріотично налаштованих офіцерів та мічманів за відродження українського флоту.
Ще 24 серпня 1991 року постановою «Про військові формування в Україні» Верховна Рада України підпорядкувала всі військові формування, дислоковані на території республіки, українській владі.
Однак проросійські сили в Криму перешкоджали створенню українського флоту. Військовослужбовців, які приймали присягу на вірність українському народу, керівництво Чорноморського флоту піддавало репресіям та звільняло.
3–5 квітня 1992 року в Києві проходив 3-й з’їзд Спілки офіцерів України, на якому учасники з’їзду визначили невідкладні заходи щодо відродження та розбудови Військово-морських сил України. Під час з’їзду вдалося переконати міністра оборони Костянтина Морозова у важливості створення національного флоту. Саме під тиском офіцерів-патріотів Спілки були прийняті ключові документи з розбудови ВМС України.
У зібранні Національного музею історії України зберігається звернення Севастопольської організації Спілки офіцерів України до військовослужбовців Чорноморського флоту із закликом до прийняття присяги на вірність народу України. Звернення передав музею співзасновник Спілки офіцерів України, автор концепції Збройних сил України Віталій Лазоркін.
Підготував Олександр Лук’янов – старший науковий співробітник Національного музею історії України