Верховна Рада України ухвалила Закон «Про банки і банківську діяльність», згідно з яким створювалася дворівнева банківська система України ринкового типу. Перший рівень представляв НБУ, другий — інші банки. Це стало можливим після проголошення державного суверенітету України 16 липня 1990 року.

Ідея створення національного банку, який виконував би функції центральної банківської установи на території України, виникла за часів існування Української Народної Республіки (УНР) та була реалізована в добу Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.

В 1921 році створили Державний банк РРФСР, який пізніше перейменували в Державний банк СРСР. На базі Української республіканської контори Держбанку СРСР зі статусом центрального емісійного банку держави виник НБУ.

Головними функціями НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України, зберігання та регулювання золотовалютних резервів, розробка й упровадження разом із урядом ефективної кредитно-грошової політики тощо.

До основних завдань НБУ належать цінова та фінансова стабільність, ефективні платіжні системи. Відповідно до Конституції України, основною функцією НБУ є забезпечення стабільності гривні. Нацбанк випускає банкноти та монети, які мають сучасний дизайн і надійний захист від підробок.

Національною валютою України є гривня, яку ввели в обіг під час грошової реформи 2—16 вересня 1996 року. Водночас у обіг увели й соту частку гривні — копійку.

В колекції Національного музею історії України зберігається «Памʼятна срібна гривня київського типу» (копія монетної гривні київського типу ХІ—ХІІІ ст.), випущена НБУ та виготовлена в 1998 році на Харківській ювелірній фабриці. Ця срібна гривня у форму витягнутого шестикутного зливка. На території Київської Русі вона була основною одиницею грошового обігу та засобом накопичення і саме від неї отримала назву та веде свою історію сучасна грошова одиниця незалежної України.

Підготувала Ольга Голдованська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України