Ілюстрація: Neueste illustrierte Rundschau (Новий ілюстрований огляд, німецькою мовою) 23 лютого 1918 р. «Мир з Україною».

9 лютого 1918 р. у місті Брест-Литовську між Українською Народною Республікою з одного боку та Австро-Угорщиною, Німеччиною, Болгарією і Туреччиною – з іншого, було укладено мирну угоду. За її умовами країни-підписанти визнавали УНР незалежною державою.

Укладання угоди відбувалося на тлі збройного протистояння Української Народної Республіки з більшовицьким Раднаркомом. Зважаючи на це, Брест-Литовський договір для України, який крім визнання її незалежності передбачав ще й збройну допомогу в боротьбі з більшовицькою Росією від держав Австро-Німецького блоку, був вкрай важливим етапом боротьби за Незалежність.

Рішення скерувати делегацію на перемовини до Брест-Литовська було прийнято Центральною Радою ще в середині грудня 1917 р. Українську делегацію очолив секретар шляхів сполучення, торгівлі і промисловості Української Народної Республіки Всеволод Голубович.

На перемовинах були присутні і представники Радянської Росії, які в особі Льва Троцького також підтвердили повноваження української делегації і таким чином визнали її легітимність. У більшовиків позиції для ведення перемовин були не надто вдалими, враховуючи ситуацію на фронті, а ось українській делегації вдалося досягти низки важливих домовленостей. Підсумки перемовин з делегацією УНР міністр закордонних справ Австро-Угорщини Оттокар Чернін назвав «Хлібним миром», враховуючи гостру потребу Німеччини та Австро-Угорщини у постачанні продовольства та промислової сировини з України. Натомість представники Четверного союзу гарантували Україні підтримку, виокремлення західноукраїнських земель у коронний край в складі Австро-Угорщини, а також мали передати УНР Холмщину та Підляшшя.

Проте на заваді тоді став формально визначений ІІІ-м Універсалом статус УНР, як частини великої федеративної Росії. Щоб це виправити, українська делегація, скориставшись перервою у перемовинах, повернулася до Києва, де 22 січня 1918 р. було проголошено ІV-й Універсал про державну незалежність Української Народної Республіки.

Перемовини поновили 1 лютого 1918 р. у Брест-Литовську. Спроби більшовиків легітимізувати проголошену на нелегітимному з’їзді рад у Харкові Українську Соціалістичну Радянську Республіку не мали успіху. Країни Четверного союзу не визнали повноваження делегації УСРР.

9 лютого 1918 р. мирний договір було укладено. Країни-підписанти відмовлялися від взаємних претензій, відновлювали економічні відносини та домовлялися про обмін військовополоненими. УНР було визнано на міжнародному рівні, а за допомогою союзницьких військ вдалося очистити територію УНР від більшовиків та відновити у Києві законну владу вже 1 березня 1918 р.

Підготував Богдан Скопненко – провідний науковий співробітник Національного музею історії України