Щодня  10:00 - 18:00
 Каса: до 17:00 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 
 (044) 278 48 64

Ц Цього дня

Previous Next

Роковини вбивства більшовиками членів УЦР Ісака Пугача, Леонарда Бочковського та Богдана-Олександра Зарудного

Бомбардування більшовиками Києва: ілюстрація у французькому часописі «LE MIROIR». Експозиція відділу «Музей Української революції 1917–1921 років» Національного музею історії України.


Після захоплення влади у Петрограді більшовики швидко переконалися у тому, що, використовуючи демократичні процедури, втримати владу вони не зможуть. Тому одним із основних засобів контролю населення стали систематичні репресії, особливо масові вбивства. Ще у грудні 1917 р. більшовики розпочали у Криму кампанію масових вбивств своїх політичних опонентів та класових ворогів. У лютому 1918 р. хвиля червоного терору накрила Київ.

Тероризувати киян більшовицькі війська під командуванням Михайла Муравйова почали ще до захоплення столиці. 5 лютого червоні з лівого берега Дніпра почали вести артилерійський вогонь по середмістю, жертвою якого переважно стало мирне населення. Снаряди розривалися на вулицях, влучали в будинки. 7 лютого більшовицький бронепотяг запалювальними снарядами знищив будинок Михайла Грушевського та його родини на вулиці Паньківській: згоріла унікальна колекція творів українського мистецтва, які належали художнику Василю Кричевському.

Увірвавшись до міста, більшовики почали масові арешти: вбивали просто на місці, масові розстріли відбувалися в Царському парку (нині – Маріїнський), на Черепановій горі, на вулиці Лабораторній. Непоодинокими були розстріли просто на очах у перехожих на Хрещатику та Володимирській: ті, хто якось був пов'язаний із діяльністю урядових структур УНР або був старшиною в її армії, практично не мали шансів вижити.

Членів Української Центральної Ради та відомих діячів партії українських есерів Ісака Пугача (журналіста, секретаря газети «Народна воля»), Богдана-Олександра Зарудного (генерального секретаря земельних справ Генерального Секретаріату УНР) та Леонарда Бочковського «революційні матроси» заарештували вранці 8 лютого 1918 р., у перший день появи муравйовців у київському середмісті. Підстава для арешту – наявність посвідок, виданих українським парламентом. Часопис «Боротьба» від 2 березня 1918 р. так описував подальшу їхню долю: «Тоді в Мариїнському парку (коло палацу) безперестанно розлягались постріли… Розстрілювали людей цілими гуртками по кілька десять душ. Разом з українськими есерами Зарудним, Бочковським та Пугачем розстріляно біля 40 душ…

За свідченнями українського «Червоного Хреста», впродовж короткого періоду першого більшовицького панування у Києві було розстріляно понад 5 тисяч так званих контрреволюціонерів.

                          

Підготував Олександр Хоменко – науковий співробітник відділу «Музей Української революції 1917–1921 років» Національного музею історії України

Пошук по сайту

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Новини

Анонси

Експонат Тижня

logo

КОНТАКТИ:

Тел:

 +38 044 278 48 64

Запобігання корупції

Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.

 dovira@nmiu.org

 вул. Володимирська, 2, м. Київ, 01001

Приєднуйтесь