Поєднання синього та жовтого кольорів залишається символом боротьби за незалежність і нині. Після російської агресії 2014 року синьо-жовтий прапор замайорів на балконах житлових будинків, на автомобілях. Часто з’являються відеозаписи з появою українських знамен на будівлях на окупованих територіях нашої держави.
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про Державний прапор України», за якою проголошувала: «Затвердити Державним прапором України національний прапор, яким є прямокутне полотнище, що складається із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».
Остаточно офіційний статус прапора було затверджено статтею 20-тою Конституції України.
Синьо-жовті кольори на прапорах здавна використовували на українських землях. Стяги Галицько-Волинського князівства в XIV ст. містили зображення золотого лева на синьому тлі. На козацьких знаменах XVІІ– XVІІІ ст. трапляється поєднання цих кольорів. Історія створення сучасної версії прапора сягає ХІХ ст., коли на засіданні Руської Ради у Львові прийняли рішення про використання синьо-жовтої символіки як національної. Під час подій Української революції 1917–1921 років стяг із цими кольорами обрали як офіційний прапор Української Народної Республіки та Української Держави гетьмана Скоропадського. Після втрати державності використовувати національну символіку продовжував український визвольний рух. Синьо-жовті барви були частиною усіх заходів та акцій в український діаспорі. В СРСР використання української національної символіки було небезпечним. У архівах КДБ зафіксовані свідчення про випадки встановлення на будівлях «націоналістичних» прапорів у різних містах України. За такі прояви національної свідомості в тоталітарному СРСР люди отримували великі терміни ув’язнення.
Наприкінці 1980-х років символіка із синьо-жовтими кольорами зʼявилася на перших мітингах і виступах національно-демократичних сил. У 1990 році синьо-жовті прапори повернулися на офіційні будівлі. Вперше це відбулося 14 березня 1990 року в м. Стрий Львівської області. А вже 24 липня 1990 року після сімдесятирічної перерви національний прапор офіційно повернули до столиці: у присутності тисяч людей на Хрещатику в Києві підняли синьо-жовтий стяг перед будівлею Київської адміністрації.
Серед національних прапорів у колекції Національного музею історії України зберігається синьо-жовтий прапор із яхти «Лелітка», на якій у 1990-х роках подружжя Валерія Петущака та Наталії Македон здійснило навколосвітню подорож. Науковець Валерій Петущак родом із Донецька. З 1980-х років активно займався яхтингом. Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років брав активну участь у мітингах та заходах, зокрема, був у складі української сотні в Москві в серпні 1991-го. Натхненний проголошенням незалежності України, запланував навколосвітню подорож на яхті, щоб розповісти світові про молоду державу. За час експедиції, що тривала з 1994 до 1998 року, екіпаж «Лелітки» пройшов приблизно 30 тис. миль, 3 океани, 12 морів. Завдяки патріотичному подружжю український прапор побачили у 18 країнах.
Підготував Олександр Лук’янов, старший науковий співробітник Національного музею історії України
