6 листопада 1960 року у Києві урочисто відкрили метрополітен. Потреба в метро на той час була надзвичайно актуальною, адже з 1943 по 1959 роки населення міста, незважаючи на демографічні втрати у Другій світовій війні, зросло упʼятеро і становило за переписом 1959 року 1 104 334 осіб. Хронічна нестача наземного транспорту на низці жвавих міських маршрутів приводила до того, що киянам доводилося або чекати транспорт на зупинці годинами, а потім брати його майже штурмом, або ходити на роботу пішки.

Для кардинального вирішення проблеми транспорту 1949 року в Києві розпочали будівництво першої черги метрополітену. До 1960-го в місті зʼявилися перші п’ять станцій метро – «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна». Новий вид громадського транспорту став порятунком для мешканців міста. За наступні 60 років у Києві відкрили ще дві лінії метро, а загальна кількість станцій нині становить 52.

В наш час столицю вже неможливо уявити без метро. На долю цього базового виду громадського транспорту припадає нині понад 50% загального обсягу пасажирських перевезень столиці.

В Національному музеї історії України зберігаються експонати, що ілюструють будівництво та початок роботи Київського метрополітену. Насамперед це ножиці, якими тодішній Перший секретар ЦК КПУ Микола Підгорний розрізав стрічку під час урочистого відкриття станції метро «Хрещатик» (на фото).

Також у фондовій колекції зберігаються фото, каска та знак – речі Івана Міщенка, керівника бригади прохідників 1-ї дільниці 1-ї черги Київського метрополітену, яка прокладала тунель між станціями «Дніпро» та «Арсенальна».

Підготувала Альона Якубець, провідна наукова співробітниця НМІУ