23 вересня виповнюється 170 років з дня народження відомого архівіста та історика Івана Михайловича Каманіна (1850–1921). Ще будучи студентом історико-філологічного відділення київського Університету Святого Володимира (УСВ), І. Каманін вивчав архівні документи під керівництвом відомого дослідника, професора В. Антоновича. З 1870 р. і до кінця свого життя І. Каманін (спочатку за сумісництвом, з 1883 р. – постійно) працював у Київському центральному архіві давніх актів (КЦАДА), який з 1852 р. діяв при УСВ. У 1903–1918 рр. І. Каманін керував діяльністю цієї наукової установи. У книгозбірні Національного музею історії України (НМІУ) зберігається у 1884 р. виданий у друкарні УСВ один зі складених І. Каманіним описів фондів КЦАДА – опис № 2040 Луцької гродскої актової книги за 1566 р.
Відбиток штампу Всеукраїнського центрального арїіву давнії актів у Києві. Поч. 1930-х рр. Книгозбірня НМІУ
Як член Київського товариства старожитностей і мистецтв І. Каманін брав участь у підготовці та проведенні у серпні 1899 р. у Києві ХІ-го Археологічного з’їзду. У книгозбірні НМІУ зберігається альбом світлин учасників з’їзду, серед яких – портрет І. Каманіна, який виголосив кілька доповідей, опублікованих у матеріалах з’їзду.
Автограф І.Каманіна. Після 1915 р. Книгозбірня НМІУ.
У архіві НМІУ зберігаються рукописи праць І. Каманіна з його власноручним підписом, серед яких – «Про козацтво Богдана Хмельницького» (у 1894 р. вийшла друком у видавництві УСВ), «Замітки про акти, що належать до доби Богдана Хмельницького» та «Участь південно-руського народу у повстанні Богдана Хмельницького» (підготовчі матеріали до частини 3-ї тому 4-го «Архіву Південно-Західної Росії»). Крім цього, у архіві НМІУ наявна авторський рукопис статті І. Каманіна про Київський центральний архів (опублікована у 1881 р. та, із доповненнями – у 1884 р.) та друкована чернетка вітального листа В. Антоновичу від колег з нагоди 45-річчя його діяльності (1906), автором тексту якої, скоріш за все, є І. Каманін.
Автограф І.Каманіна. Книгозбірня НМІУ
Ще один власноручний напис І. Каманіна бачимо на праці І. Розенфельда «Приєднання Малоросії до Росії (1654–1793): історико-юридичний начерк» (Петроград, 1915), що зберігається у книгозбірні НМІУ. На цьому ж виданні є відбиток штемпелю Всеукраїнського центрального архіву давніх актів у Києві (ВЦАДАК), у 1932 р. створеного з фондових зібрань КЦАДА. Він містить зображення відбитку київської печатки, що зберіглась на документах XVI–XVII ст.: давній міський герб «куша» (самостріл або арбалет), розміщений у геральдичному щиті з бароковим обрамленням.
Підготувала Олена Попельницька, завідувачка відділу науково-видавничої діяльності НМІУ
