9 серпня 1852 р. у Глухові на Сумщині в родині відомого підприємця Н. А. Терещенка народилася дочка Варвара. Її батько, Никола Артемович, уславився як меценат та колекціонер творів живопису. У 1874 р. Варвара взяла шлюб із Богданом Ханенком – нащадком української козацької старшинської родини. Мешкаючи з чоловіком у Києві, Варвара Николівна колекціонувала старовинні ікони, українські народні килими і вишивки, європейську та російську порцеляну.

Подружжя Ханенків входило до кола фундаторів Київського художньо-промислового і наукового музею (КХПНМ), що став попередником Національного музею історії України (НМІУ). У 1904 р., на честь урочистого відкриття КХПНМ, Ханенки подарували музею понад три тисячі археологічних знахідок зі свого власного зібрання: від кам’яної доби до часів середньовіччя.

Експозиція Кустарної виставки 1906 р.

Варвара Ханенко долучилась до створення у музеї етнографічного відділу, експонати якого знайомили відвідувачів з побутом українського народу та слугували джерелом натхнення для художників і ремісників. Вона передала до КХПНМ колекцію взірців народної вишивки, українські традиційні килими тощо. Чимало цих творів декоративно-ужиткового мистецтва нині зберігаються у фондових колекціях НМІУ.

Останнім дарунком родини Ханенків своєму «дітищу» – КХПНМ, став досить рідкісний візантійський хрест-релікварій ХІІ ст., у 1920 р. принесений до музею (очевидно, за дорученням Варвари Николіви) управляючим будинку Ханенків Г. Левченком. Ця історична реліквія, що походить із зібрання подружжя Ханенків, нині експонується на 2-му поверсі НМІУ на виставці, присвяченій меценатам музею.

Хрест ХІІ ст., у 1920 р. переданий до КХПНМ В.Ханенко. НМІУ

Варвара Ханенко померла 22 квітня 1922 року. Її поховали у Видубицькому монастирі поряд її чоловiка, Богдана Ханенка.

Олена Попельницька,

завідувачка відділу науково-видавничої діяльності НМІУ