На фото- праворуч в однострої поручника австрійської армії стоїть Юліан Головінський - командант Равської бригади УГА, співорганізатор УВО.
У липні 1920 року в Празі було засновано Українську військову організацію (УВО), яка стала однією з найвагоміших у процесі виникнення Організації українських націоналістів та розгортання українського національно-визвольного руху під час Другої світової війни.
Організацію було створено за ініціативи військових старшин – учасників Української революції 1917–1921 років (об’єдналися представники Дієвої армії УНР та Української галицької армії). Очолив УВО полковник Євген Коновалець – голова Ради Січових стрільців, керівник однієї з найбоєздатніших військових формацій періоду національно-визвольних змагань.
Метою створення організації була подальша збройна боротьба за Українську Державність шляхом консолідування різних груп українських військовиків, які вимушено опинилися на чужині. В Україні у цей час тривала партизанська боротьба проти більшовицьких окупантів, а питання Східної Галичини ще стояло на порядку денному і не було остаточно вирішено.
УВО у спільній боротьбі об’єднувало наддніпрянців та галичан. Основний вектор діяльності УВО спрямовувався на Галичину, яка на той час перебувала у складі Польщі.
Керівництво Українською військовою організацією здійснювала Начальна команда. УВО поділялася на організаційно-кадровий, розвідувальний, бойовий і пропагандистсько-політичний відділи. За межами українських земель Українська військова організація мала осередки у Чехословаччині, Німеччині, Литві, країнах Американського континенту.
Портсигар Юліана Головінського - співзасновника УВО. Із зібрання НМІУ.
Діяльність УВО полягала в активній боротьбі з шовіністичною щодо українців політикою польської влади в Галичині. Члени організації здійснювали акти саботажу, замахи на представників польської влади та осіб, які йшли з ними на співпрацю, а також вели активну пропагандистську діяльність.
9 квітня 2015 року Українська військова організація була визнана такою, що боролася за незалежність України, відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті».
Підготував Богдан Скопненко – провідний науковий співробітник НМІУ
