Сотні наукових досліджень, творів художньої літератури та мистецтва присвячені як самій постаті великого київського князя Володимира Святославича, так і подіям із ним повʼязаних. Проте ми до цього часу не знаємо точної дати його народження (від 954 до 963) на противагу даті смерті — 15 липня за юліанським календарем (28 — за григоріанським) 1015 року.
28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, відзначається День хрещення Русі-України відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року. Бо перше, що спливає на думку, коли чуєш про князя Володимира — хрещення Русі, однак ця подія була лише однією з його реформ.
За часи князювання Володимира було проведено не одну, а дві релігійні реформи, першою стала язичницька. Зʼявляються перші власні карбовані золоті та срібні монети: златники і срібляники (срібники), що нагадували візантійські зразки та стали своєрідним підтвердженням політичної ваги Русі. У музейних збірках України є лише два златники, один із них – в експозиції НМІУ, а інший — в Одеському археологічному музеї. Велике значення в укріпленні держави мало будівництво оборонних ліній так званих Змійових валів на південних кордонах Русі проти кочовиків. Лінії земляних валів на Правобережжі Дніпра проходили по річці Стугна, а на лівому березі Дніпра спускалися до гирла Сули та йшли її правим берегом до Лубен. Такі заходи не зупинили постійні набіги печенігів на руські землі, але сприяли значному сповільненню просування супротивника вглиб території, що давало змогу краще підготуватися до відсічі ворогів.
Загалом, князю Володимиру вдалося об’єднати та примножити землі Русі, централізувати владу, зміцнити міжнародне становище давньоруської держави та змінити її світоглядні засади. Християнська Русь розширила економічні та культурні зв'язки з багатьма європейськими країнами та Візантією, що позначилося на торгових і на культурних відносинах. Прийняття християнства сприяло будівництву церков, розвитку їхньої архітектури, образотворчого мистецтва, що базувалися на візантійській культурній традиції із залученням місцевих мотивів, заклало підвалини шкільної (книжної) освіти.
Підготувала Ірина Вітрик – старша наукова співробітниця МІКУ-НМІУ
