Панорама Києво-Подолу. 1775-1786 рр.
Катастрофічна пожежа 1811 р. стала межею, де закінчилася історія середньовічного Києва й почалася історія новітнього міста.
За часів пізнього середньовіччя одним із найбільших і найдавніших історичних київських районів був Поділ. У XIV–XVIII ст. він фактично уособлював Київ як міське поселення, тому й мав відповідну назву – Києво-Поділ. Після монголо-татарської навали 1240 р. та руйнування розташованого на Старокиївській горі адміністративного, політичного та релігійного центра давньоруського Києва саме Поділ перебрав на себе функції міського центру ремесла й торгівлі. На Подолі, розміщеному між берегом Дніпра та підніжжям київських пагорбів, у різний час мешкали купці, ремісники різних професій, козаки, ченці православних та католицьких монастирів. У центрі цього району височіла міська ратуша, де, згідно з магдебурзьким правом (яке кияни отримали наприкін. XV ст.), засідав міський уряд – магістрат.
Вогонь на Подолі зайнявся 9 липня 1811 р. о 13-й год. За годину полум’я, підхоплене вітром, охопило всю дерев’яну житлову забудову району, купецькі та урядові склади, де зберігалися запаси олії, сала, горілки, пороху та будівельне дерево. Стіну вогню, що стояла над Подолом, вночі було видно на віддалі до 100 верст від Києва. За 16 годин пожежі повністю або частково згоріло 1176 (за іншими відомостями – 1240) приватних будинків, будівлі Братського та Флорівського монастирів, 11 кам’яних і 4 дерев’яні церкви, ратуша, старий контрактовий будинок, купецькі крамниці на ринку. Загинуло бл. 30 людей різного віку і статі, зокрема черниці Флорівського монастиря.
Барельєф Архангел Михаїл з київської ратуші.
В Національному музеї історії України зберігаються реліквії «допожежного» Подолу – мідний барельєф із зображенням архангела Михаїла та мідна статуя богині правосуддя Феміди, які до 9 липня 1811 р. прикрашали фасад будівлі київської ратуші. Ці історичні раритети, вцілілі у вогні, після пожежі певний час зберігалися в нащадків урядовців київського магістрату. В 1899-му та 1910-му рр. означені барельєф та статуя надійшли до Київського музею старовини і мистецтв (попередника НМІУ). У вітринах другого поверху музею експонуються меморіальні речі урядовців київського магістрату XVIII – поч. ХІХ ст. Це виготовлена з кокосового горіха чаша, на металевому окутті якої міститься напис про належність предмета київському бургомістру Барсікову, та металевий келих зі шляхетським гербом бургомістра О. Александровича. В цій самій музейній вітрині представлена створена між 1775-м та 1786-м рр. панорама Києво-Подолу із зображеннями будівель, знищених пожежею 1811 р.
Чаша київського бургомістра Барсікова та чарка київського бургомістра Александровича. НМІУ
Серед експонованих у музеї ремісничих виробів цікавим є дзвін із рельєфним написом, у якому зазначені місце та час його виготовлення: Київ, 1799 р. Цей дзвін є взірцем продукції київського ливарного заводу, що належав купцю Романовському та розміщувався на Подолі.
Підготувала Олена Попельницька, завідувачка відділу науково-видавничої діяльності НМІУ.
