7 липня – річниця народження Тауфіка Джубраїля Кезми, відомішого як Тауфік Гаврилович Кезма. Саме він був одним із тих, хто стояв біля витоків вітчизняного академічного сходознавста (а щоб їх полічити, вистачить пальців рук).
Українське сходознавство розквітло в 1920-ті рр. у ВУАН, яку створив свого часу Павло Скоропадський і де до радянських чисток 1930-х рр. працювало чимало яскравих дослідників «старої», дореволюційної, формації. Чільне місце у сходознавчих студіях належить Агатангелу Кримському й Тауфіку Кезмі (вони познайомилися та співпрацювали з 1915 р.). Цей напрямок, знищений під час репресій, відродився аж у незалежній Україні.
Фото корпусу Київської духовної академії, в якому навчався Тауфік Кезма. Поч. XX ст. НМІУ.
Тауфік Кезма народився в Дамаску, навчався в Назареті в учительській семінарії, а з 1896 р. – спочатку в Київській духовній семінарії, а потім (до 1906 р.) в Духовній академії. Відтоді життя Тауфіка Гавриловича пов’язане з Києвом, де він здебільшого викладав у різних вищих навчальних закладах, зокрема Київському університеті Св. Володимира, турецьку та арабську мови (також був кваліфікованим викладачем перської). Із 1921 р. Тауфік Кезма працював спочатку позаштатно, а від 1924 р. – у штаті Кабінету арабо-іранської філології та Тюркологічній комісії ВУАН. У 1930 р. його звільнили за формальною ознакою – брак наукового ступеня, тож до 1934 р. Тауфік Гаврилович продовжував співпрацювати з Академією знову позаштатно. Лише 1948 р. вчена рада КДУ проголосувала за присудження науковцю звання професора. В 1938–1939 рр. Тауфік Кезма перебував під арештом за нібито шпигунську діяльність, а під час німецько-радянської війни продовжував мешкати в окупованому місті.
Фото Київського університету Св. Володимира, в якому працював Тауфік Кезма. Поч. XX ст. НМІУ.
Як викладач, Тауфік Гаврилович залишив по собі підручник із арабської мови; як науковець, вивчав східні джерела з історії України, зокрема ті, що зберігаються в Києві; як перекладач, ознайомив читачів із текстами давніх та нових арабських істориків і письменників, а також східним фольклором. Зокрема, він ще на поч. 1920-х рр. переклав київський список подорожніх нотаток Павла Алепського сер. XVII ст. – щоденника, особливо вподобаного українськими істориками.
Цукорниця родини Кезмів. Із зібрання НМІУ.
У НМІУ є кілька артефактів, що належали родині сходознавця. Ці речі в 1976 р. під час збору «етнографічних речей» музейними співробітниками закладу подарувала Ольга Павлівна Кезма, яка продовжувала, як і раніше, мешкати на Андріївському узвозі. Серед сімейних предметів – фаянсова орнаментована цукорниця із металевим обідком (висота – 6,5 см, діаметр дна – 9 см).
Підготував Максим Яременко, старший науковий співробітник НМІУ
