У ніч на 5 липня 2014 року внаслідок тривалої облоги та наступальної операції українських сил російські окупанти вимушено залишили Слов’янськ. Вранці у місто зайшли нацгвардійці (батальйон імені генерала Кульчицького, спецпідрозділ НГУ «Омега») та спецпідрозділи Збройних сил України. Того ж дня звільнили Краматорськ та Дружківку. Таким чином, було взято під контроль надзвичайно важливий логістичний вузол, утримання якого уможливило проведення подальших українських операцій на Донбасі.
Окупація Слов’янська почалася 12 квітня 2014 року, коли російські загони, до яких приєдналися бойовики самопроголошеної ДНР і представники місцевого криміналу, захопили місто. Почалося усе із вторгнення до будівлі Слов'янського міського відділу МВС України, а також місцевого відділу СБУ. Станом на ранок 13 квітня диверсанти контролювали всі виїзди з міста. Воно стоїть на межі Донецької, Луганської та Харківської областей, має розгалужену систему залізничного та автомобільного сполучення і було основним табором російських диверсантів на початку російської агресії на Донбасі.
Вночі з 12 на 13 квітня 2014 року на засіданні РНБО ухвалили рішення про проведення антитерористичної операції з метою нормалізації ситуації на Сході України.
14 квітня українська сторона заявила, що Слов'янськ захопив загін диверсантів російського ГРУ на чолі з офіцером спецназу збройних сил РФ, громадянином Росії Ігорем Гіркіним (Стрєлковим).
Коли перша спецоперація зі звільнення Слов’янська провалилася, РНБО оголосило широкомасштабну АТО із залученням ЗСУ. Українські сили змогли встановити контроль над горою Карачун, що має стратегічну важливість через її панівну висоту над містом Слов'янськ та розташовану на ній телевежу. На початку липня українські сили почали активно наступати на позиції терористів.
Штаб Гіркіна розміщувався у будівлі Слов’янського СБУ. Це був комплекс, який складався з трьох-чотирьох окремих будинків. Після їхньої зачистки, о 13:00 бійцями-розвідниками 2-го батальйону Національної гвардії піднято прапор України над адміністрацією міста.
Утікаючи, окупанти залишили величезні арсенали зброї російського виробництва – про що свідчили маркування на зброї та боєприпасах.
2 лютого 2016 року ВРУ постановою затвердила відзначення 5 липня «Дня звільнення Слов’янська».
До Національного музею історії України у лютому 2020 року гвардієць 1-го резервного батальйону Національної гвардії України, волонтер Мирослав Гай передав чашку із символікою терористичного батальйону «Славянск» зі столу ватажка бойовиків Ігоря Гіркіна.
Підготувала Ірина Пуля – старша наукова співробітниця НМІУ
