У фондах Національного музею історії України зберігається пам’ятна відзнака на головний убір «Kappenabzeichen» (нім. каппенабцайхен) на честь визволення австро-німецько-угорськими військами м. Львова 22 червня 1915 р. Іноді вживають спрощену назву – каппен.
Такі відзнаки під час Першої світової війни носили вояки австро-угорського війська. Традиція прикрашати головні убори цими предметами сягає ще часів Семилітньої війни (1756–1763). Так, іноді солдати прикрашали свої кепі дубовими або ялиновими гілочками. Також відоме використання стрічок національних кольорів тих земель звідки походили військовослужбовці певної частини. Активне та масове виготовлення схожих відзнак розпочалося у період Першої світової війни.
Підрахувати точну кількість «Kappenabzeichen» навряд чи колись вдасться, оскільки їх виготовлення не регулювалося австрійським вищим військовим керівництвом. Вояки купували ці відзнаки за власний кошт, і вони набули широкого поширення як серед солдатів, так і офіцерів, ставши неодмінним яскравим атрибутом австрійського однострою періоду Першої світової війни. Існувало велике різноманіття каппенів: патріотичні, пам’ятні, присвячені цісареві чи видатним командирам, бригадні, полкові, дивізійні, приурочені до певних бойових операцій тощо. Зокрема, представлений у зібранні НМІУ «Kappenabzeichen» виготовили на честь звільнення Львова від російських військ у червні 1915 р.
Звільнення західноукраїнських земель стало наслідком вдало проведеної австро-німецькими військами Горлицької операції, яка тривала із 2 до 15 травня 1915 р. Окупаційний режим відзначався своєю жорсткістю та непримиренністю до всього українського. Була заборонена діяльність українських політичних партій та просвітницьких організацій. Відбувалися активні заходи з русифікації освіти. Навчання українською мовою заборонили. Крім того, не дозволялися діяльність українських видавництв та продаж книг українською мовою. Окупанти застосовували репресивні заходи щодо Української греко-католицької церкви та її очільника – митрополита Андрея Шептицького.
Закріплюючи успіх, досягнений під час Горлицької операції, австро-німецькі війська просувалися на північний схід, виходячи в тил російської армії. 3 червня звільнили Перемишль, а вже в ніч на 22 червня 1915 р. частини 2-ї австрійської армії під командуванням генерала Едуарда Бем-Ермоллі розбили російські підрозділи на західних околицях Львова та зранку увійшли до міста після десятимісячної російської окупації.
Підготував Богдан Скопненко, провідний науковий співробітник НМІУ