Шабля молодших офіцерів піхоти «Кю-гунто» японської Імператорської армії зразка 1886 р. Перебувала на озброєнні та використовувалась японськими офіцерами в роки Другої Світової війни. Із зібрання НМІУ.
4 червня 1942 р. відбулася одна з найвизначніших морських битв у історії сучасності – бій за тихоокеанський атол Мідвей.
Ця подія змінила хід війни в Тихому океані та залишила стратегічну ініціативу в руках американців. Вона яскраво відрізнялася від класичного сприйняття морського двобою та проілюструвала визначальну роль авіації в морських поєдинках новітнього часу.
Мідвей вважався важливим опорним пунктом США в Тихому океані, найзахіднішою точкою, з якої можна було за допомогою авіації завдавати ударів по Японській імперії. Цілком імовірно, що певну роль у фобіях японців із цього приводу відіграв авіаційний рейд на столицю імперії, здійснений підрозділом підполковника Джеймса Дулітла. Тоді 18 квітня 1942 р. 16 бомбардувальників Б25 скинули свої бомби на Токіо. За ініціативою командувача японськими військово-морськими силами адмірала Ісіроку Ямамото було вирішено здійснити наступ на атол Мідвей та Алеутські острови, які перебували під контролем американців.
Прагнучи перемогти, адмірал І. Ямамото кинув на здобуття атола Мідвей 145 бойових кораблів різних типів. Проте американцям вдалося перехопити та зламати японський шифр JN-25, дешифрувати радіоповідомлення своїх суперників, з якого й довідалися про плани японців: дату нападу на Мідвей (4 або 5 червня) та склад їхнього флоту.
Плануючи заманити американців у пастку, японці розпорошили свої сили. Після першого авіаудару по Мідвею командувач японським ударним угрупованням адмірал Туіті Нагума впевнився в необхідності повторного нальоту і наказав спорядити бомбардувальники, які перебували в нього в резерві, замість протикорабельних торпед бомбами для ураження наземних цілей американської авіабази. Саме під час переозброєння, коли японські авіаносці «Кага» та «Акагі» перебували в найвразливішому стані, їх атакували американські літаки. Запеклий бій тривав майже до заходу сонця і його результати були для японців невтішними. Імперія втратила чотири важкі авіаносці, натомість спромігшись потопити лише один американський.
Внаслідок битви втрати японців склали, як вже зазначалося, чотири важких авіаносці, один важкий крейсер, 228 літаків і близько 2500 осіб, серед яких були найдосвідченіші пілоти японської палубної авіації. Американці втратили один важкий авіаносець, один есмінець, 150 літаків, 307 військовослужбовців. Ці втрати зупинили наступальний порив Японської імперії на Тихому океані, і відтоді стратегічна ініціатива належала США.
У зібранні Національного музею історії України міститься представлена парадна шабля офіцера Японської імператорської армії. Зброю такого зразка використовували в японській армії до закінчення Другої світової війни.
Підготував Богдан Скопненко, провідний науковий співробітник НМІУ
