Цього дня 9 вересня 1944 р. в Любліні була укладена «Угода між Урядом Української РСР і Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР». Цим документом фактично оголосили «взаємний обмін населенням», який передбачав переселення українців з їхніх етнічних територій до УРСР, а поляків – з України до Польщі.

Угода поклала початок масовому примусовому виселенню автохтонного українського населення зі споконвічних українських земель так званного Закерзоння: Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя. Часто людей переселяли на зовсім непристосовані й незвичні для них місця, багато з них опинилися у степах Херсонщини та Приазов'я. Загалом було переселено близько півмільйона осіб.