Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.
Хрест, подарований гетьманом Сагайдачним Богоявленському собору. Із зібрання Національного музею історії України
Йдеться про порятунок рівно 400 років тому православної Київської митрополії. На початку XVII століття виникла реальна загроза того, що вона зникне. Причиною стала Берестейська унія 1596 року,яка проголосила створення греко-католицької церкви. Її всіляко підтримував уряд Речі Посполитої, до складу якої входили українські землі. В наступні після унії роки ставало все менше вищих керівників православної церкви – вони просто вмирали за поважним віком. А їхні посади залишалися вільними – не було кому провести церемонії висвячення православних митрополита і єпископів. На 1620 рік залишався лише один православний єпископ (Львівський і Галицький).
Ситуацію врятував гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний (пам’ятник йому зараз стоїть в Києві, у сквері на Контрактовій площі). Тоді Єрусалимський патріарх Теофан III за дорученням Вселенського патріарха перебував у Москві – приїхав туди, щоб звести в сан патріарха Московського Федора Микитовича Романова (батька царя Михайла Федоровича).
Максим Яременко, доктор історичних наук, один із кураторів виставки в Національному музеї історії України
– Гетьман Сагайдачний зумів, скажімо, переконати Теофана iii на зворотному шляху до Єрусалима заїхати в Київ і провести церемонію рукоположення православних – митрополита київського і шести єпископів, – розповів один з кураторів виставки Максим Яременко. – Так була відроджена православна Київська митрополія. Митрополитом став ігумен Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря Іов борецький. Влада Речі Посполитої виступала проти відродження православної митрополії, не визнала її, за деякими відомостями, готувала арешт патріарха Теофана ІІІ за безпідставним звинуваченням у шпигунстві на користь Османської імперії. так що він, швидше за все, не дуже-то хотів займатися справами Київської митрополії, але Сагайдачний дав зрозуміти, що якщо патріарх не висвятить митрополита і єпископів, то гетьман не зможе гарантувати безпечний проїзд патріарха через українські землі.
Теофан III погодився виконати наполегливе прохання Сагайдачного. Церемонія висвячення митрополита відбулася, ймовірно, в Богоявленському соборі на Подолі.
На виставці представлена копія панорами Києва, намальованої в XVII столітті голландцем Абрагамом ван Вестерфельдом, на якій видно цей собор.
Панорама Києва, XVIII ст.
Ми також демонструємо один з предметів церковного начиння з підписом Теофана III і срібний з позолотою хрест, подарований гетьманом Сагайдачним Богоявленському собору. На виставці представлена велика кількість православних реліквій XI–XVIII століть.
Ігор Осипчук
Газета «ФАКТИ», 9 листопада 2020 р.
Оригінал статті: https://society.fakty.ua/360369-knutom-i-pryanikom-kak-400-let-nazad-getman-sagajdachnyj-spas-pravoslavnuyu-kievskuyu-mitropoliyu