18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. До цього дня в Національному музеї історії України представили міні-виставку в межах проекту "Відкриті фонди".
Кримські татари – тюркський етнос, батьківщиною якого є Кримський півострів. За межами України кримські татари проживають в Узбекистані, Таджикистані, Румунії, Болгарії та Туреччині. Етнонім «татари» уперше зафіксований у історичних джерелах 732 року в Монголії. У ХІІІ сторіччі татарами почали називати кочові племена монголів та тюрків, які в 1220–1240-х роках прямували у Східну та Центральну Європу.
Початок етнічної, політичної та культурної історії кримських татар дослідники датують серединою ХІІІ сторіччя.
У ХХ сторіччі під час Другої світової війни сталінський режим вчинив злочин геноциду над народом. «За принципом колективної відповідальності», звинувачений у колабораціонізмі із гітлерівцями, весь кримськотатарський народ був висланий із батьківщини за два весняні дні – 18–19 травня 1944 року. Після депортації кримських татар було проведено знищення їхньої матеріальної і духовної спадщини в Криму. Змінено тисячі історичних назв місцевостей.
Нині в окупованому Криму відбуваються численні порушення громадянських та політичних прав представників кримськотатарського народу. За різними оцінками, з 2015 року рідну землю вимушено залишили від 10 тисяч до понад 50 тисяч кримських татар.
Національний музей історії України презентує унікальні пам’ятки колекції, що розповідають про історію та традиції кримськотатарського народу в Україні.
