Серед технологічних досягнень стародавнього людства поряд із відкриттям колеса, вмінням плавити та обробляти метали знаходиться і така окрема галузь людської діяльності як скловиробництво. Винайдення технології плавлення скла та його подальшої обробки припадає приблизно на 4000 р. до н.е. Чи то був Єгипет, чи Межиріччя, чи Передня Азія – ще достеменно не встановлено. Проте фахівці одностайні в єдиному: обробка скла – це продукт і характерна риса цивілізації. Наступною, хто революційно змінив значення скла в історії людства, стала Римська імперія. Тут, незадовго перед рубежем ер, вперше застосували техніку вільного видування скла. З цього часу, за свідченнями підданих імперії, скло перестало бути «предметом розкоші». Однак центри виробництва і обробки скла залишалися в межах імперії.
Єдиними, хто порушив державну монополію Риму на «скло», стали стародавні мешканці склоробної факторії ІІІ-ІV ст. н.е., яка була розташована біля сучасного українського села Комарів. Саме із цим центром, можливо, і слід пов’язувати витоки склоробства в України.
Детальніше про Комарів – унікальну археологічну пам’ятку Європи римського часу – розповість Олег Петраускас, к.і.н., заввідділом археології ранніх слов'ян Інституту археології НАН України.
Захід відбудеться в межах проекту «LIKБЕЗ. Уроки історії».
Початок 25 лютого, в суботу, о 14:00.
Вхід до Музею за квитком (10 грн.).
