Зі статті "Послухаєш про відьом - забудеш про курс долара..." на сайті Укрінформ про вечірню екскурсію з каганцями "Містична Україна" у музеї:
"...Всередині музей теж вражає масштабом – просторий, світлий, з широкими сходами і височенною стелею. Ближче до призначеної години екскурсії (18:30) світло приглушується і різнокольорові лампадки зі свічками на столику вже чекають на гостей.
Цього разу – це 17 любителів містики, серед яких і закохані парочки, і батьки з дітьми, і просто поодинокі відвідувачі. Коли лампадки вже в руках, гостей приязно зустрічає Ярослав Затилюк, старший науковий співробітник музею, який розпочинає екскурсію.
Білими мармуровими сходами, з вирізьбленими візерунками на огорожі, ми прямуємо на другий поверх. У прольоті ніби зависли у повітрі давні артефакти – господарські знаряддя, зброя і ще всілякі незрозумілі для сучасної людині речі.
Перший експонат особливо завзято розглядають дітлахи - це меч 17-18 століття, яким орудували тогочасні кати. Ярослав розповідає, що саме такими мечами бувало страчували не лише злочинців, а й відьом – служниць диявола. У 1725 році однією з відьом, якій відтяли голову мечем, була жінка на ім’я Марина з Кам’янця–Подільського, яка причарувала місцевого війта. У місті після страти поговорювали, що Марина зачарувала і суддю, який виносив їй вирок. Адже, як зауважив Ярослав, в основному відьом карали через спалювання, що завдавало великих мук, а Марині відрубали голову мечем – такий от «привілей»...
...
… Екскурсія добігла кінця і гості музею розходяться, залишивши догорілі лампадки по кутках. Тим часом підхожу до хлопчаків, які очікують батьків, аби поцікавитися їхніми враженнями від вечірньої пригоди.
- Привіт, давайте знайомитися!
- Привіт! Я Нікіта.
- А мене Юрою звати.
- Ну як, сподобалася екскурсія?
- Таак, дуже! – в один голос відповідають малі.
- А що найбільше сподобалося?
- Меч! А ще карета – «мерседес-бенц», прямо! І булава… - говорить Юра.
- А мені … охоронець! - викрикує Нікіта."
