ФОТОЗВІТ

У День Незалежності, 24 серпня, в Національному музеї історії України відкрилася виставка, присвячена видатним дисидентам та шістдесятникам, які наближали здобуття Незалежності.

Виставка «Боротьба за незалежність. Творці. Епізоди» представляє 11 історій українців, які боролися за збереження нашої культури та ідентичності, відстоювали право на власну думку, жертвуючи свободою, здоров’ям, а інколи й життям. Водночас виставка присвячена 11 подіям та явищам із історії боротьби за незалежність у останні десятиліття радянської окупації. Кожному з Героїв символічно відповідає один такий історичний епізод.

1. Василь Стус (1938-1985) – літературознавець, поет, перекладач.
2. В’ячеслав Чорновіл (1937-1999) – журналіст, громадський та політичний діяч.
3. Левко Лук’яненко (1928-2018) – юрист, громадський та політичний діяч.
4. Василь Романюк (1925-1995) – патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (1993—1995).
5. Валерій Марченко (1947-1984) – літературознавець та перекладач.
6. Галина Севрук (1929-2022) – художниця, керамістка-монументалістка.
7. Олесь Шевченко (1940) – журналіст, громадський та політичний діяч.
8. Опанас Заливаха (1925-2007) – художник-живописець.
9. Анатолій Лупиніс (1937-2000) – поет, громадський та політичний діяч.
10. Ірина Сеник (1926-2009) – поетеса.
11. Михайло Горинь (1930-2013) – психолог, громадський та політичний діяч. 

На виставці представлені унікальні речі, що безпосередньо належали Героям. Зокрема, куртка Василя Стуса, яка ніколи раніше не виставлялася. Також тут можна побачити сорочку, в якій був В’ячеслав Чорновіл у мить загибелі; рюкзак Левка Лук’яненка, який був у нього протягом 27 років в ув’язненні та на засланні; скуфію – повсякденний головний убір, та нагороди Святого Патріарха Київського та всієї Русі-України Володимира (Романюка), твори художників Галини Севрук та Опанаса Заливахи й низку інших реліквій нещодавньої української історії.

Це історії про заборону об’єднуватись у клуби творчої молоді, про тих, хто під загрозою арешту публічно закликав припинити тиск на українську інтелігенцію, про українців, які творили правозахисні організації та боролись за автокефалію української церкви,  про борців з русифікацією та засновників демократичних рухів та опозиційних політичних партій, тих, хто готував загальнонаціональні акції, гуртував навколо себе патріотів-однодумців та організовував мітинги проти «оновленого» Радянського Союзу.

Олесь Шевченко, єдиний нині живий герой виставки: «Шістдесятники – ті, чия молодість припала на 1960-і, чиє дитинство, школа починалися зі сталінської епохи… Під час відлиги ці люди прийшли вчитися до університету чи інституту. Вони побачили, що нас обманювали…Вони вирішили говорити тільки правду і відстоювати цю правду...

Згодом почали закручувати гайки, карати кожного українця, який усвідомлював, що він українець, який хотів відстоювати права на рідну культуру та мову. Кожного такого вважали «українським буржуазним націоналістом» і ставили на облік у КДБ. У середині 1960-х, у 1972 році відбувалися масові арешти шістдесятників, української інтелігенції. Вони думали, що зупинять рух опору в Україні. Але це було неможливо. 

Багато поколінь українців зберігали в собі прагнення до свободи та відновлення своєї державності. Це прагнення було пронесено аж до початку 1990-х років і реалізовано представниками українського народу. Ми зробили те, що житиме у віках. 24 серпня 1991 року нація нарешті досягнула того, чого прагнула багато років».

Валентина Чорновіл, сестра В’ячеслава Чорновола: «Нині ми говоримо про пам’ять, про те, щоб не забувати людей, які здобували незалежність. Але поступово це забувається. Велика подяка музею, людям, які згадують В’ячеслава Чорновола та інших… Проте є надія на наше майбутнє, на те, що ми переможемо та відновимо Україну. Треба пам’ятати нашу історію. Треба пам’ятати людей, які здобували незалежність. Це найбільше свято, яке у нас є. Без пам’яті народу не існує».  

За словами генерального директора Національного музею історії України Федора Андрощука, День незалежності це завжди певний виклик для музею. Адже це не просто щороку робити нову виставку, присвячену одній події. Цього року фокус – на шістдесятниках. Йдеться про дуже важливий період, коли були сформовані нагальні проблеми, з якими ми живемо й сьогодні: питання мови, незалежності, свободи, самовизначення.

На думку Ростислава Карандєєва, в. о. міністра культури та інформаційної політики України, небайдужість кожного з нас дає можливість підіймати історичні пласти, важливі для нашого сьогодення й майбутнього. Важливі для того, щоб наступні покоління знали, в якій країні ми живемо і чому її варто любити.

Телефон для ЗМІ: (093) 835 16 96

Виставка працюватиме щодня з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00. Телефон для відвідувачів – (044) 278-48-64. Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.

Виставка відбулася завдяки підтримці засновника благодійного фонду «Мир Майбутньому» Антона Сергійовича Стилика.

Сторінка виставки