Світлина Павла Скоропадського 1918 року, Національний музей історії України
Вісім років Крим перебуває в російській окупації. На півострові утискають і катують українців, кримських татар та всіх, хто не погодився на колаборацію з ворогом.
Ще 1918 року свідомі українці та державні діячі розуміли, що Крим має бути українським, і робили все, щоб цього досягти. Тоді українці, які проживали у Криму, становили 21,1% населення Євпаторійського повіту і 22% – Перекопського повіту. Проте не лише українці, які жили на півострові, а й татари, караїми та німці обстоювали ідею, що Крим має стати частиною України.
Важливість приєднання Криму до України розумів і гетьман Української Держави Павло Скоропадський. У своєму зверненні до німецького посла Альфонса Мума від 10 травня 1918 року він пояснював, що Крим має важливе економічне, військове та політичне значення для України. Якби півострів став її частиною, то держава була б забезпечена такими продуктами, як сіль, вино, садовина й тютюн. Також Україна змогла б створити у Криму нові й відбудувати старі курорти, що принесло б чимало коштів державі. Окрім того, країна отримала б ще два порти в Севастополі та Феодосії, а це дозволило б створити там український чорноморський флот та отримати цілковитий контроль над північним узбережжям Чорного моря.
Щоб реалізувати ці наміри, керівництво Української Держави провело кілька переговорів як із офіційними представниками Криму, так і з представниками різних національностей, які там проживали. Ті охоче підтримали перспективу входження півострова до складу України. Щоб забезпечити упровадження у Криму української справи, Міністерство закордонних справ виділило кошти на видання трьох газет на півострові, які пропагували серед населення ідею про приєднання Криму до України.
Проте ці наміри втілити не вдалося. Результатом стали репресії проти жителів Криму та депортація кримських татар у 1940‑х роках.
На початку 1990‑х татари повернулися додому. А проголошення незалежності України та входження Криму до її складу як автономної республіки вселило в них надію на краще майбутнє. Тому до Криму обов’язково має повернутися українська влада.
Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України
