У грудні 1240 року Києву довелося пережити трагічні події – облогу, штурм та розграбування міста монгольськими військами хана Батия, нової кочової загрози, що прийшла на Русь зі Сходу. За свідченням літописця: «Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила сила татарська, і був город в облозі великій… І не було чути [нічого] од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами… І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, стріли затьмарили світ...» (Іпатіївський літопис).
Останньою твердинею оборони киян став найдавніший кам’яний храм Русі ‒ Десятинна церква. За легендою, храм впав під вагою великої кількості людей із майном, які ховалися в ньому. На думку дослідників, Десятинна церква обвалилася під ворожими ударами стінобитних машин.
В колекції Національного музею історії України – МІСТ зберігаються цінні артефакти, які можна пов’язати з обороною міста 1240 року. Зокрема, залізний шолом, знайдений у 1939 році під час розкопок фундаментів Десятинної церкви. Виявлено його у завалі так званого «тайника», колодязеподібного заглиблення, влаштованого всередині церкви. Вірогідно, воно слугувало сховищем церковних скарбів у часи небезпеки. На різних рівнях глибини цього об’єкта під завалами будівельних конструкцій та уламків інтер’єру храму траплялися кістки людей та предмети, які могли потрапити в колодязь під час обвалу храму. На глибині 4,1 м серед вугілля та обгорілого дерева лежав сфероконічний шолом, сильно кородований і пошкоджений вогнем. Корпус шолома (висота 181 мм, діаметр – 244×210 мм) виготовлений з окремих трикутних пластин, скріплених між собою заклепками, які в нижній частині прикріплені до широкого пластинчастого обода. Верхня частина шолома накрита накладкою-ковпачком. Всередині ‒ обвуглені рештки шкіри та тканини грубого плетіння (можливо, лляної або конопляної).
Залізний шолом 13 століття, знайдений під час розкопок фундаментів Десятинної церкви. МІСТ
Тип сфероконічного шолома формується на Русі не пізніше 10 століття. Протягом тривалого часу він є переважною формою наголов’я в обладунку військової дружини. Місце знахідки вказаного шолома дозволяє обмежити його побутування першою половиною – серединою 13 століття. Він міг належати київському дружиннику, що загинув під руїнами Десятинної церкви.
Окрім шолома, в завалі тайника було знайдено залізний меч і бойову сокиру. Біля фундаментів храму в різні роки археологи знаходили й інші елементи захисної та наступальної зброї. Зокрема, в колекції МІСТ зберігаються панцирні пластини від двох захисних обладунків, які доповнюють наші уявлення про військове спорядження оборонців Києва 13 століття.
Леся Дідух, завідувач сектору середньовічної історії України Національного музею історії України
Колаж на заставці Катерини Бруєвич
