Сьогодні ми захоплюємося спротивом, що чинять російським агресорам українці тимчасово окупованих територій. Московські окупанти вкотре намагаються нав’язати українцям не властиву та неприйнятну систему суспільних відносин.
Подібне відбувалося майже сто років тому, коли на початку 1930 року російсько-більшовицький окупаційний режим розпочав в Україні суцільну колективізацію, яка супроводжувалась масовим «розкуркуленням», закриттям церков та політичними репресіями.
Відповіддю на це стали наймасовіші та найтриваліші селянські заворушення в Україні, що розпочалися у 20-х числах лютого 1930 року.
Особливого розмаху антиколгоспні виступи та антирадянські повстання набули в березні на Східній Волині та Поділлі (сучасні Житомирщина, Хмельниччина та Вінниччина), де повсталим селянам вдалося взяти під контроль навіть деякі райцентри. У звільнених від радянської влади селах обирали старост. Часто селяни виступали під самостійницькими гаслами, виконували національний гімн.
25 березня нарком Робітничо-селянської інспекції СРСР Григорій Орджонікідзе описує ситуацію в Тульчинській, Шепетівській та Могилівській округах: «Повстання придушене силою, пущено у хід кулемети, а у деяких місцях гармати… У інших районах (Коростенському, Вінницькому, Криворізькому, Харківському, Мелітопольському) такі ж бунти».
Як і сьогодні, завзятою боротьбою в 1930 році відзначилася Сумщина. Заворушення та збройні повстання в Сумській окрузі набули особливої гостроти. В окрузі діяли повстанці отамана Луки Клітки, які висували гасла відновлення Української Народної Республіки. Збройні сутички з загонами ДПУ (Державне політичне управління) на Роменщині тривали до кінця липня 1930-го.
В березні 1930 року в Україні відбулося 2945 масових селянських виступів. Заворушення та повстання охопили всі округи УСРР включно з Молдавською автономією. В результаті безпрецедентного селянського опору перша хвиля суцільної колективізації в радянській Україні 1930 року була зірвана.
Повсталі українські селяни здебільшого були озброєні холодною, рідше вогнепальною зброєю. Популярними серед антибільшовицьких повстанців 1920–1930‑х років були обрізи (зброя, що виготовлялась шляхом вкорочення дула рушниці чи гвинтівки). Один із таких повстанських обрізів гвинтівки Мосіна-Нагана зберігається в фондах Національного музею історії України.
Підготував Богдан Патриляк, заступник генерального директора Національного музею історії України
