Статер. V ст. до н. е.
Македонія, Неаполь.
Срібна карбована монета вагою 9,8 г та діаметром 18 мм.
До зібрання НМІУ надійшла з колекції мінц-кабінету Київського університету Св. Володимира.
На лицьовому боці монети – голова Горгони у фас. На звороті – втиснений квадрат.
Ас. Близько 437–410 рр. до н. е. Ольвія.
Мідна лита монета вагою 97,9 г та діаметром 67 мм.
До зібрання НМІУ надійшла з колекції мінц-кабінету Київського університету Св. Володимира.
На лицьовому боці монети – голова Горгони анфас. На звороті – орел із дельфіном у кігтях летить із правого боку. По краю поля напис: ΑΡΙX.
Горгона Медуза (грец. Μέδουσα, або Медуса – «стражниця, захисниця, повелителька») – найвідоміша із сестер горгон, чудовисько з жіночим обличчям та зміями на голові замість волосся.
У грецькій міфології горгони – це чудовиська, дочки морських божеств Форкія та Кето, онучки богині землі Геї та бога моря Понта, три сестри: Сфено, Евріала та Медуза. Остання, на відміну від старших сестер, була смертним створінням. У прадавні часи всі три були прекрасними морськими дівами та жили на крайньому заході, біля берегів річки Океан, неподалік від саду Гесперид.
Юна Медуза була такою красунею, що її забажав бог морів Посейдон. Він звабив юну діву й обрав для цього найменш вдале місце – храм Афіни. Дізнавшись про це, богиня запалала від люті. Оскільки Посейдон мав «божественний імунітет», то вся кара впала на нещасну Медузу. Войовнича богиня перетворила її на крилате чудовисько та наділила надзвичайно жахливою силою – перетворювати на камінь все живе лише одним поглядом. Кари Афіни зазнала не тільки на Медуза, а і її ні в чому не винні сестри, яких мстива богиня також перетворила на жахливих монстрів. Нещасні горгони вимушені були ховати від усіх свій жахливий вигляд і перебралися на віддалений острів на краю землі, де панувала богиня Ніч і бог смерті Танат. Люди швидко забули про колись прекрасний вигляд сестер. Вони розповідали один одному історії про жорстоких і кровожерливих горгон та чекали героя, який позбавить світ від жахливої Медузи, яка перетворює все живе на камінь. Це була воля богині Афіни.
Таким героєм став Персей – син смертної Данаї та бога Зевса. Цар Полідект дав завдання Персею вбити Медузу та принести її голову. Виконати герою це надскладне завдання допомогали боги: Афіна подарувала йому мідний щит, натертий до блиску так, що в ньому все відображалося як у дзеркалі, а Гермес дав Персею кривий надзвичайно гострий ніж. Крім того, боги допомагали героєві у пошуках горгон порадами, зокрема знайти старих віщунок сестер грай, які мали на трьох одне око й один зуб і знали, де живуть сестри горгони. Хитрий Персей викрав у них око та зуб, і безпорадні граї змушені були відкрити йому місце, де мешкають чудовиська. На шляху до острова горгон герой зустрівся з німфами, які подарували йому шолом-невидимку від царя підземного царства Аїда, крилаті сандалії, в яких можна було літати, та сумку, яка, залежно від того, що в неї клали, ставала більшою або меншою. Взувши крилаті сандалії. Персей швидко досяг острова й побачив на березі горгон, які спали. Гермес вказав героєві на Медузу, і той, дивлячись у щит, гострим ножем відтяв їй голову. Із крові, яка ринула з рани, з’явився прекрасний білий крилатий кінь Пегас та велетень Хрісаор. Від гуркоту, зчиненого падінням тіла Медузи в океан, її сестри прокинулися. Проте Персей хутко сховав голову Медузи в сумку, одяг шолом-невидимку й, невидимий, злетів на крилатих сандаліях у небо. Із крові, яка крапала із сумки, з’явилися отруйні змії, а коли краплі падали в океан, перетворювалися на червоні корали.
Афіна зібрала залишки крові Медузи у дві посудини й подарувала їх цілителю Асклепію, якого шанували як засновника медицини. Асклепій за допомогою крові Медузи, взятої з лівої частини тіла, міг оживити людину, а кров’ю, взятою із правої частини тіла, – миттєво вбити.
Голова Медузи зберегла й після смерті власниці здатність перетворювати на камінь усе живе. Шляхом додому Персей декілька разів скористався жахливим поглядом горгони: перетворив титана Атланта на кам’яну гору Атлас, вкаменив Кето, врятувавши Андромеду, яку мали принести в жертву морському чудовиську, та перетворив на камінь підступного царя Полідекта. Потім герой передав голову Медузи Афіні, й та прикріпила її на свій легендарний щит – егіду. Цей щит доповнився епітетом «горгонеон», а саму Афіну почали називати Горгопа – богиня зі страшним поглядом.
Образ Медузи склався у Стародавній Греції ще у VIII ст. до н. е., а її зображення були широко розповсюджені: їх можна побачити на монетах, бокалах для вина, хлібних формах, над вхідними дверима в оселях у вигляді амулета, що захищав власника від негараздів тощо. Згодом у Стародавньому Римі голова Медузи зі зміями замість волосся стала одним із найбільш розповсюджених зображень на металевих прикрасах, що правили за військовий знак звитяги та широко використовувалися в архітектурі.
Відомий образ Медузи й нині: її зображення прикрашає знамено острова Сицилії, яку вважали місцем, де жила горгона, та емблему одного з найвідоміших модних брендів Versace.
Підготувала Зінаїда Зразюк – завідувачка сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики
науково-дослідного відділу збереження фондів НМІУ
Колаж Анастасії Доманової
