Дідрахма. IV ст. до н. е.
Брутій.
Срібна карбована монета вагою 5,04 г та діаметром 20 мм. До зібрання НМІУ надійшла з колекції мінц-кабінету київського Університету св. Володимира.
На лицьовому боці монети – голова крилатої Ніке (у діадемі) обернена праворуч. На звороті – Юнак (Вакх?) в анфас, який увінчує себе вінком. У лівій руці тримає спис та перекинутий через руку плащ. Праворуч – зображення стерна. Ліворуч – вертикальний напис: ΒΡΕΤΤΙΩΝ.
Ніке (Ніка) (грец. Νίκη) — у давньогрецькій міфології богиня перемоги. У римській міфології їй відповідає богиня Вікторія.
Ніке — дочка титана Палланта та Стікс. Стікс – жахливе божество однойменної річки у царстві мертвих, океаніда, дочка Океану і Теффії. Від шлюбу з Паллантом народила надзвичайних дітей – Зелу (заздрість і суперництво), Ніке (перемогу), Кратос (владу), Бію (силу, у значенні «насилля»). У розпал титаномахії (боротьби Зевса зі старими богами і титанами), Стікс разом зі своїми дітьми, перейшла на сторону Зевса. Під час битви Ніке взяла на себе обов’язки візничої колісниці Зевса-Громовержця і саме у цьому образі її найчастіше зображали в античному мистецтві.
Зевс обіцяв всім своїм союзникам зберегти їхні привілеї і володіння і, після перемоги Зевса, Стікс опинилася серед найшанованіших. Її діти назавжди залишилися на Олімпі поряд з Зевсом, і саме тому він має безперечну владу і непереможність. Афіна, дочка Зевса, взяла на себе виховання Ніке і завжди її супроводжувала.
Зображення Ніке були поширені у Стародавній Греції і прикрашали не тільки храми богів, але й світські будівлі. Крилата Ніке – неодмінний атрибут Зевса й Афіни, яких зображали з фігуркою Ніке в руках. Образ богині символізував успішне завершення війн та змагань (спортивних, музичних, поетичних), учасники яких хотіли відчути смак перемоги.
Стародавні греки уявляли Ніке крилатою юною дівчиною, що тримає у руках лавровий вінок або пальмову гілку. Пізніше до атрибутів богині додали зброю або трофей. Її характер мінливий і примхливий, а крила дають змогу легко перелітати від одного обранця долі до іншого. Саме тому, за переказами, наперекір всім канонам, у найвідомішому храмі богині Ніке, який розміщувався у Афінах біля Акрополя, юна богиня була зображена безкрилою. Храм отримав назву Ніке Аптерос (Ніке Безкрила). Афіняни вірили, що позбавивши богиню крил, вони залишаться тріумфаторами навічно.
У сучасному світі богиня перемоги Ніке також знана. Як і в стародавні часи, вона залишається уособленням перемоги. Починаючи з літніх Олімпійських ігор 1928 року, на лицьовому боці кожної олімпійської медалі дизайну медальєра Джузеппе Кассіолі зображено Ніке, яка тримає у правій руці пальмову гілку, а в лівій – лавровий вінок переможниці.
Також багато сучасних імен походять від імені славетної богині: Ніколас, Нік, Ніколай (Микола), Нікколо, Нельс, Ніколь, Ніккі, Нікіта (Микита), Нікітас, Ніко, Вероніка.
Підготувала Зінаїда Зразюк – завідувачка сектору нумізматики, фалеристики,
медальєрики та боністики науково-дослідного відділу збереження фондів НМІУ
Колаж Анастасії Доманової
