Продовжуємо нашу мандрівку Кримом, розглядаючи нові гравюри та літографії початку ХІХ ст. Минулого тижня ми ознайомили вас із зображеннями мешканців і ландшафтів Криму в роботах німця Крістіана Гейслера та француза Александра де Палдо. Останній зобразив на своїй гравюрі кримський маєток Петера Палласа біля Судака, де вирощували надзвичайно врожайні розкішні виноградні лози.
З Петером Палласом пов’язане ім’я Фрідріха (Федора) Гросса – творця унікальних художніх полотен із зображеннями корінних мешканців і ландшафтів Криму. Батько митця – німецький художник Йоган-Людвіг Гросс, був учасником експедиції Палласа Кримом і після 1793 р. оселився в Симферополі, де викладав малювання. Його син Фрідріх (1822–1897) взявся наполегливо замальовувати різні куточки Криму. В 1846 р. молодший Гросс переїхав до Одеси, де відбулася виставка його картин із зображеннями Криму. Того самого року більшість із них художник видав як літографії в майстерні Олександра Брауна. А в 1857 р. там само опублікували альбом «Крим» із ще більшою кількістю зображень. Невдовзі Фрідріх (Федір Іванович, як він себе називав) Гросс повернувся до Криму, захопився археологією та став директором Керченського музею старожитностей. Він проілюстрував численні розкопки та археологічні звіти.
Видання альбому «Види Криму» в 1846 і 1857 рр. мало де збереглися в повному складі. Серед зброшурованих у ньому літографій знаходимо зображення втрачених нині пам’яток і ландшафтів Нового Світу, печер Кизил-Коба і Фул-Коба, печерних міст Мангуп-Кале й Чуфут-Кале, вежі Чобан-Куле, а також Алушти, Бахчисарая. Кожна з них по-своєму представляє ці знакові місця. Так, у центрі літографії, присвяченій Мангуп-Кале – руїни й татари, Бахчисараю – ханський палац, Артеку – фонтан. Окремі роботи, як-от одне із зображень Алушти, Ф. Гросс присвятив куреш – видовищним змаганням із боротьби кримських татар. Саме останні є головними героями всіх мальовничих пейзажів і руїн.
Видання альбому Ф. Гросса та роботи його попередника Александра де Палдо зберігаються в Національному музеї історії України. Ці гравюри й літографії дають змогу вирушити у віртуальну мандрівку Кримом, аби простежити, як разюче за майже два століття змінилися знайомі нам Симеїз, Судак, Артек чи Бахчисарай. І водночас спонукають замислитися над долями корінних мешканців Криму, яким випало пережити сталінську депортацію 1944 р. та путінську окупацію 2014 р.
Підготував Ярослав Затилюк, старший науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України.
