Практичне застосування електрики з початку ХІХ століття докорінно змінило повсякденне життя людини. Це, зокрема, зумовило появу низки побутових електроприладів, серед яких – електрична праска, в 1882 році запатентована винахідником з Нью-Йорка Генрі В. Сілі. Проте перші електропраски були незручними – важили близько 6 кг і ще не мали регулятора температури. Цю проблему вирішили в 1920-х рр. – на електричних прасках з’явилися термостати. В 1934 р. американець Макс Скольник отримав патент на електричну парову праску, яка і стала першою масовою моделлю на Заході. Однак у СРСР (а, відтак, і в Україні) ще до 1950-х рр. продовжували використовувати допотопні чавунні праски, що розігрівалися розжареним вугіллям.
Причини тривалого користування в СРСР чавунними прасками полягали в тому, що, по-перше, в цій державі побутова сфера забезпечувалася за залишковим принципом, а по-друге, більшість житлових помешкань у Радянському Союзі навіть не була електрифікована. Так, зокрема, в Україні на початок 1950-х рр. до електропостачання підключили лише 7% сільських населених пунктів.
Масовий випуск електричних прасок у СРСР загалом і в Україні зокрема налагодили лише на початку 1960-х рр. Основним підприємством із випуску прасок в УРСР був Харківський електромеханічний завод (ХЕМЗ).
У фондах НМІУ зберігаються праска з термостатом 1966 р. і зменшена (дорожня) модель УЕ-4 (УЕ – від рос. «утюг электрический») 1962 р. Обидва прилади – харківського виробництва. До того ж остання – очевидна точна копія моделі Clem, яку масово випускала для західного ринку з кінця 1940-х рр. британська фірма Clayton, Lewis & Miller.
На світлинах:
1. Чавунна праска, що зберігається в Національному музеї історії України. Її виготовилив артілі «Плуг» (м. Малин на Житомирщині) в 1920-х рр. Праски такого типу були поширені ще в ХІХ ст. Всередині вони мають порожнину, куди засипається розжарене вугілля. Таку праску розігрівали, розмахуючи нею в різні боки. Таким чином повітря, що потрапляло через отвори у прасці, роздувало жар.
2. Праска з термостатом та дорожня праска УЕ-4, виготовлені в 1960-х рр. на Харківському електромеханічному заводі. Із зібрання НМІУ.
3. Праска Clem1940-х рр. виробництва Clayton, Lewis & Miller (Великобританія), з якої скопіювали модель для дорожньої праски УЕ-4 інженери Харківського електромеханічного заводу, де її виготовляли в 1960-х рр.
Підготувала Альона Якубець, провідна наукова співробітниця НМІУ
