Ктиторські (донаторські) портрети – це зображення благодійників церкви. Ктиторські портрети розміщували у церкві, яку будував, відновлював або надавав кошти на якісь її потреби благодійник.

Особливу увагу привертають портрети козаків-ктиторів. Багато представників українського козацтва були не тільки охоронцями земель, а й охоронцями духовності та культури.

Ктиторів писали на іконах поруч зі святими образами, а з ХVІІ ст. почали зображати на портретах. Ці портрети мають свої особливості написання, відмінні від решти портретних зображень. В Україні було прийнято зображати ктиторів у повний зріст, як правило, одягнутих у парадний одяг, з атрибутами влади в руках, біля святого розп’яття та з родинним гербом, як на портретах Д. Єфремова, М. Миклашевського, Б. Хмельницького, Т. Лещини, Г. Стороженка, П. Полуботка, В. Гамалії, І. Скоропадського та інших.

Вважалося, що благодійника церкви мали знати усі прихожани, його ім’я обов’язково згадували під час богослужіння. Нині традиція розміщувати ктиторські портрети у церкві втрачена, однак у ХVІІ–ХІХ ст. це було звичним явищем.

Загадки ктиторських портретів розкриє кандидат історичних наук, заступник головного зберігача фондів НМІУ Олена Походяща.

Лекція відбудеться у понеділок, 14 жовтня, о 16:00.

Вхід – 30 грн.