Акт Злуки – перемога національної ідеї чи вимушений крок? Про цю знаменну подію української історії дискутували історики у понеділок, 21 січня, у відділі Національного музею історії України «Музей Української революції 1917–1921 років».
Відкриваючи дискусію, завідувач Музею Української революції 1917–1921 років Олександр Кучерук проінформував слухачів про виставку у НМІУ «Лицарям Української Народної Республіки присвячується» та окремо зупинився на її головних експонатах: оригіналі Акта Злуки та срібному вінку на могилі Січових стрільців.
«Зберігся бухгалтерський документ із оплати вінка. За нього заплатили 1200 тогочасних карбованців – велику на той час суму. Виготовила вінок фабрика Маршака. Племінник директора був членом Центральної Ради», – розповів про цікаві деталі Олександр Кучерук.
Доктор історичних наук Валентина Піскун, наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, зосередила увагу на ключових персонах, причетних до Акта Злуки, та на низці подій, що сприяли підписанню цього документа. «Люди, які підписували Акт Злуки, не зрадили ідеї єдності, вони поклали на це своє життя», – сказала дослідниця.
Василь Яблонський, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат історичних наук, розповів про ставлення до ідеї соборності України в середовищі української еміграції.
«Злука була важливим чинником боротьби за незалежність не тільки на українських землях, а й на заході, де після поразки визвольних змагань опинилися українські борці», – зазначив історик.
Дослідник наголосив, що період 1921–1939 рр. був дуже складним часом для уряду УНР у екзилі, оскільки на нього покладали відповідальність за поразку визвольних змагань 1917–1921 рр. Попри це, як нагадав Василь Яблонський, уряд УНР у екзилі доносив свою позицію, звертався, зокрема, до Ліги Націй.
Дослідники зійшлися на думці, що до 1991 р. для свідомого українства не було іншого дня незалежності, як 22 січня.
Окремо Василь Яблонський наголосив, що загострення ситуації в Україні після перемоги Революції гідності відбулося саме в тих регіонах України, де ідея соборності була знівельована.
Дискусія викликала жваве обговорення серед гостей музею. Особливо зацікавила тема взаємин УНР і ЗУНР, сприйняття галичанами та наддніпрянцями одні одних. Наприкінці одна зі слухачок закликала істориків активніше займатися популяризацією подій Української революції. Найактивнішим відвідувачам завідувач МУР подарував друковані копії Акта Злуки.
