Територія сучасного Маріїнського парку в Києві фактично є місцем поховань кількох тисяч людей. Про це 10 січня на своїй лекції розповів Олександр Кучерук, завідувач відділу НМІУ «Музей Української революції 1917–1921 років». Серед похованих у Маріїнському парку – троє членів Української Центральної Ради, молодший син гетьмана П. Скоропадського – гетьманич Павло, січові стрільці, оборонці Києва. БІльшість похованих становлять жертви більшовицького терору 1918 року.
Під час лекції «Маріїнський парк: місце поховань жертв і героїв» дослідник представив плід своєї багаторічної праці – книгу «Некрополь Маріїнського парку», яка нещодавно з?явилася друком.
Про історію некрополя розповідає історик Олександр Кучерук:
«В сучасних путівниках Києвом Маріїнський парк називають «місцем відпочинку та душевної насолоди». Насправді територія парку є фактично некрополем. Його історія сягає ще ХVІ століття і пов’язана з комплексом Микільського Пустинного монастиря. Найраніші сучасні поховання у парку пов’язують з Олександрівською церквою. На початку ХХ століття біля неї почав формуватися прилеглий цвинтар. Жодна з могил не збереглася, бо перед поверненням столиці з Харкова до Києва 1934 року радянська влада демонтувала церкву, водночас ліквідувши і цвинтар поблизу неї. Варто знати, що на цвинтарі Олександрівської церкви є могила молодшого сина гетьмана Павла Скоропадського, який помер малолітнім.
Першими похованнями в добу української революції стали жертви протистояння пробільшовицьких сил і військ Київського військового округу наприкінці жовтня 1917 року. В Києві це поховання символічно називали могилою «п’ятисот офіцерів», а радянська влада встановила табличку «жертвам за владу Рад».
Подальші поховання пов?язані зі спробою більшовиків у січні 1918 року збройно повалити владу УНР. Після більшовицької окупації Києва в лютому того ж року відбулися похорони жертв повстання. Їх ховали в Маріїнському парку у двох великих могильних ямах. В одній без належного пошанування поховали українських борців, поскидавши тіла без трун. Локалізувати на місцевості братську могилу захисників української влади неможливо. На ній не було встановлено жодних пам’ятних знаків. Також влада робила все для того, щоб про це місце забули.
За радянських часів замовчувався факт, що переважну більшість похованих у парку становлять жертви більшовицького терору 1918–1920 років. За різними підрахунками, це 2–5 тисяч осіб.
У 1920- 1930 роках парк став місцем поховання окремих партійних, адміністративних та військових діячів доби УРСР. Натомість досі маловідомим залишається факт, що на території парку поховані також три члени Української Центральної Ради – Л. Бочковський, І. Пугач, Д. Зарудний.
Під час Другої світової війни німці демонтували меморіальні знаки й надгробки могил у Маріїнському парку».
Олександр Кучерук продемонстрував фотокартки Маріїнського парку 1930-х років, на яких чітко видно могили та цвинтарні металеві загорожі. Водночас завідувач Музею Української революції 1917–1921 років зауважив, що ці світлини важко пов’язати з певною місцевістю. За словами історика, передбачається реконструкція Маріїнського парку, який нині перебуває у підпорядкуванні Київзеленбуду, своєю чергою підпорядкованого безпосередньо Київській міській держадміністрації. Олександр Кучерук переконаний, що на часі встановити на території парку меморіал із написом, що тут поховані жертви Української революції 1917–1921 років.
На обкладинці видання історика про некрополь Маріїнського – зображення срібного вінка, покладеного Головним отаманом Армії УНР С. Петлюрою на могилу січових стрільців, героїв Мотовилівського бою, похованих у Маріїнському парку 1918 року. На вінку читаємо гравіювання: «Лицарям Української Народної Республіки, що виконали свою Громадянську повинність, на вічну пам’ять від Українського Національного Союзу». На щастя, вінок не загубився у буремних подіях першої половини ХХ століття, як багато безцінних артефактів визвольних змагань. За словами Олександра Кучерука, цінний свідок Української революції дбайливо відреставрований і з 18 січня експонуватиметься в Києві в Національному музеї історії України під час виставки до 100-річчя Акту Злуки «Лицарям Української революції присвячується».
Світлини з події дивіться на сторінці музею у мережі Фейсбук.
